Плани Франції розмістити на території України миротворчу місію у складі п'яти бригад військовослужбовців НАТО стосуються ситуації під час війни на Донбасі, коли довжина фронту була значно менша, ніж тепер, а ЗМІ про них написали, бо в дискусії щодо миротворчої місії для України сталося непорозуміння, вважає австрійський військовий експерт Ґустав Ґрессель. Його думку наводить видання Deutsche Welle.
10 грудня польське видання Rzeczpospolita повідомило, що Франція начебто має досить конкретну пропозицію щодо потенційної місії в Україні. Мовляв, вона може складатися із п'яти бригад (близько 40 тисяч солдатів), і командування однією з них могла б взяти Польща. За інформацією видання, над розробкою проєкту цієї місії працює Французький інститут міжнародних відносин.
Однак Ґрессель переконаний, що ці плани, які цитують ЗМІ, неактуальні. За його словами, проєкт Французького інституту стосується ситуації під час війни на Донбасі, яка тривала до 2022 року, коли довжина фронту становила 420 кілометрів.
"Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця ідея, звісно, відпала, і не лише через те, що фронт став набагато довшим і в Європі немає військ, аби справді якось захищати його за допомогою постійних миротворчих військ", - наводить слова політолога видання.
Він каже, що, побачивши, "як Росія поводиться із ОБСЄ та моніторинговою місією ОБСЄ, в Європі вже "не мають ілюзій" щодо можливості відправити в Україну місію з мандатом ОБСЄ чи ООН. Адже для цього потрібна буде згода Росії та Китаю в Радбезі ООН, що є "надзвичайно малоймовірним".
Австрійський експерт впевнений, що європейські партнери говорять не стільки про миротворчі війська в класичному розумінні цього слова, скільки радше про присутність на кшталт тієї, яку західні країни НАТО мають на території східних союзників - для стримування Росії. Водночас, оскільки Україна не є членом НАТО, то, на його думку, незрозуміло, хто і як має діяти, якщо "Росія вирішить протестувати та атакувати" ці війська.
За словами Ґресселя, хоч Франція і намагається проактивно підготувати план чи заходи, яких міг би вжити ЄС з огляду на війну в Україні, аби не бути непідготовленим, коли Трамп прийде на посаду, проте ще нічого не вирішено, немає чітких сценаріїв. "Це все ще фаза зондування", - уточнює експерт.
Головною ж умовою для будь-яких планів є закінчення активних бойових дій, що можливо лише за згоди Росії, наголошує експерт. "Я не бачу з боку Росії жодних зрушень. Поки вони здобувають території, поки вони, так би мовити, на "переможному шляху", навіть якщо йдеться про кілька метрів чи сотень метрів на захід, поки це так, я не вірю, що Путін погодиться на серйозні переговори", - підсумував він.
Миротворчі плани Франції: останні новини
12 грудня 2024 року до Варшави прибув президент Франції Еммануель Макрон. За даними ЗМІ, він мав обговорити з польською стороною можливість її участі в ініціативі з відправки солдатів в Україну.
У Польщі ж виключили відправку військ в Україну в рамках європейської місії. Прем'єр-міністр Дональд Туск наголосив, що хоче покласти край спекуляціям на тему присутності військ тієї чи іншої країни в Україні після досягнення перемир'я, припинення вогню або миру, і заявив, що такий крок не планується.
