13 червня президент США Дональд Трамп оголосив, що «ядерної загрози з боку Північної Кореї більше немає». А вже через два тижня після того Wall Street Journal повідомив про нові супутникові знімки, які доводять, що Пхеньян надзвичайно швидко розширює свій центр ядерних досліджень.
Дивлячись на те, як американський президент готується до своєї другої великої зустрічі, варто озирнутися на помилки першої. Якщо 16 липня у Хельсінкі він впорається з Володимиром Путіним так само погано, як і з Кім Чен Ином у Сінгапурі, наслідки будуть катастрофічні, пише Washington Post.
Дослідник Північної Кореї в Американському інституті підприємництва Ніколас Еберштадт коментував, що Кім Чен Ин в Сінгапурі переміг, а одноденна зустріч була для Америки «фіналом невимушених помилок». В результаті північнокорейських диктатор пішов з комюніке, «текст якого ніби писало міністерство закордонних справ КНДР». Еберштадт наголошував, що Кім Чен Ин очолює «державний кримінальний картель, який Слідча комісія ООН хоче притягнути до відповідальності за злочини проти людства». А американський президент, навпаки, винагородив його. Трамп називав північнокорейського диктатора «дуже талановитим» патріотом своєї країни, з яким у нього виник «особливий зв’язок». Він говорив про Кіма як про «дуже достойного переговорника», що мало б сенс, якби диктатора КНДР дійсно змусили вести переговори про якісь поступки.
Читайте також"Більше немає війни": Південна Корея оголосила про закінчення ворожнечі з КНДР
Північна Корея лишається в полоні так званого «расового соціалізму», який ставить перед Кім Чен Ином «священну місію» безумовного об’єднання Корейського півострова в одну державу. Це означає повне винищення Південної Кореї. І для цього Пхеньяну потрібне масове виробництво ядерних боєголовок і ракет.
Еберштадт зауважує, що ядерна програма не потрібна КНДР для легітимізації, міжнародного шантажу чи навіть виживання режиму. Для всіх цих цілей вистачило б і цілком обмежених ядерних можливостей. Але Пхеньян все одно погрожує США. Справа в тому, що Америка виступає гарантом безпеки Південної Кореї. І якщо Вашингтон не відступить у певний час і в певному місці, яке обере Пхеньян, союзу США і Південної Кореї настане кінець, так само як і американській військовій присутності в регіоні. Але Трамп все одно вирішив довіритися ілюзії, що одноденна зустріч може змусити північнокорейський режим відмовитися від свого сенсу існування.
На додачу до легітимізації режиму в Пхеньяні, зустріч з Трампом підтвердила, що США байдуже до всіх звірств і порушень прав людини в КНДР, які змушують сумніватися у реальності тієї народної підтримки, якою влада країни нібито користується. Трамп також пообіцяв зупинити проведення операції з підвищення військової готовності в регіоні, а Кім Чен Ин не запропонував йому за це абсолютно нічого, жодної інвентаризації ядерного арсеналу і балістичних ракет, лише розмиту обіцянку «денуклеризації Корейського півострова». Таке формулювання зовсім не означає, що Пхеньян зобов’язаний хоч щось робити, окрім демонтажу центрів ядерних випробувань, які вже застаріли.
Найбільш небезпечний момент президентства Трампа настане тоді, коли він - той хто з усіх сил намагається здаватися сильним - раптом усвідомить, що в очах тих, хто з холодним розумом оцінює результати зустрічі в Сінгапурі, він «слабкий, мов дитя». Джерелом небезпеки в такий момент може стати його принижене марнославство.
Читайте такожТрамп і Путін можуть обмінятися фальшивими обіцянками щодо України – Financial Times
А тим часом, Трамп готується до зустрічі з холоднокровним росіянином, який продовжує розчленування найбільшої країни Європи – України. Вірогідно, він планує натиснути на одну з трьох маленьких країн в Балтії, кожна з яких – член НАТО. Альянсу вперше за 69 років доводиться мати справу з президентом США, який явно не цінує все, що було досягнуто за ці роки і не розуміє важливості оборонного союзу так, як жорсткий лідер у Москві, який зачув слабкість, розкриту після зустрічі в Сінгапурі.
