НАТО зіткнулося з найсерйознішим порушенням свого повітряного простору з моменту заснування понад 75 років тому, коли 19 російських безпілотників атакували Польщу.
Генеральний секретар альянсу Марк Рютте назвав відповідь на вторгнення 10 вересня "дуже успішною", хоча польські та голландські літаки збили лише 4 дрони, пише видання The Economist. А вже 13 вересня Румунія повідомила про вторгнення російського безпілотника у свій повітряний простір. Того ж дня президент Дональд Трамп проігнорував це випробування авторитету НАТО, заявивши, що війна в Україні - "не війна Трампа".
"У такій ситуації чи може НАТО захистити своє небо від Росії?", - поставило запитання видання.
Повітряний щит альянсу складається з кількох компонентів. Перше завдання - виявлення загроз. НАТО спільно володіє й експлуатує флот із 14 літаків дальнього радіолокаційного виявлення та управління, які зазвичай базуються в Німеччині. Вони можуть вести спостереження за повітряним простором далеко на сході, відстежуючи російські літаки, безпілотники і ракети, що літають над Україною і Білоруссю. Їх доповнює група безпілотників RQ-4D Phoenix, які виконують тривалі польоти на дуже великих висотах з бази на Сицилії.
Друга частина щита складається з винищувачів, розгорнутих у Східній Європі. Союзники по черзі використовують винищувачі. Наразі Італія, Іспанія та Угорщина охороняють повітряний простір країн Балтії, Італія також патрулює Румунію, а Нідерланди і Норвегія стежать за Польщею - остання місія була нещодавно створена для захисту польських транспортних вузлів, звідки західну зброю відправляють в Україну. Ці літаки можуть контролювати повітряний простір за допомогою радарів, супроводжувати російські літаки, які підлітають надто близько, і, за потреби, як це сталося 10 вересня, збивати цілі.
Третій компонент - наземні системи ППО. Держави Східної Європи мають у своєму розпорядженні власні радари і деякі засоби оборони. Вони були доповнені потужнішими системами протиповітряної оборони (ППО) Patriot, які можуть перехоплювати літаки, крилаті та балістичні ракети. Німеччина направила до Польщі Patriot, які брали участь у відстеженні останнього російського вторгнення, і Нідерланди планують зробити те ж саме.
Крім того, США і деякі європейські союзники також експлуатують есмінці, оснащені власними радарами дальнього радіусу дії і перехоплювачами, а США мають у своєму розпорядженні наземні радари в Румунії та Польщі.
Багато з цих датчиків і перехоплювачів, хоча й не всі, об'єднані в так звану інтегровану систему протиповітряної та протиракетної оборони. Цим процесом керує Командування ОВС НАТО, що базується в Рамштайні (Німеччина) і очолюється американським генералом. Далі за ланцюжком командування повітряний простір НАТО охоплює два "об'єднані центри управління повітряними операціями": один у Німеччині покриває все на північ від Альп, а інший в Іспанії - південніше.
Теоретично все це являє собою потужний щит, але на практиці він недосконалий. Одна з проблем полягає в тому, що в Україну було відправлено безліч більших систем ППО, що позбавляє Європу їхніх арсеналів.
Крім того, навіть якщо безпілотники можна відстежувати, їхнє перехоплення за допомогою систем ППО, призначених для набагато більших цілей, таких як літаки, крилаті та балістичні ракети, економічно невигідне.
Але, як зазначило видання, чи готова Європа до вирішення цього завдання, поки що незрозуміло. Однак очевидно, що європейські країни не бажають наслідувати приклад Ізраїлю, який минулого року перехоплював величезні хвилі іранських безпілотників над сусідніми країнами, перш ніж вони входили в повітряний простір Ізраїлю.
"Згідно з правилами НАТО не може збивати ракети над Білоруссю або Україною. Для цього потрібне одноголосне схвалення всіх 32 держав-членів, що Угорщина і Словаччина майже напевно заблокують. У разі серйозного конфлікту ці правила ведення бойових дій, безумовно, зміняться. Європа залишається в програші", - написало видання.
Атака російських безпілотників на Польщу
У ніч на 10 вересня російські дрони атакували Польщу. На ранок польська влада відзвітувала, що збила 4 із 19 безпілотників.
У Польщі заявили, що ця атака не була випадковою, як вважає президент США Дональд Трамп.
