Останнім часом у країні з’явилося чимало «стратегів» та експертів, які в теплих кабінетах переважно на основі повідомлень у соціальних мережах доходять висновку про неготовність війська до зими. Аби з’ясувати реальний стан справ, а також оперативно надати допомогу, де це необхідно, за рішенням Міністра оборони України під головуванням його заступника генерал-лейтенанта Олександра Ліщинського протягом майже двох тижнів у зоні АТО працювала робоча група з розв’язання проблем матеріально-технічного забезпечення військових частин і підрозділів, які беруть участь у проведенні антитерористичної операції в осінньо-зимовий період.
Часто можна почути, мовляв, військова бюрократична машина настільки неповоротка, що нездатна реагувати на виклики сьогодення. Системі армійського забезпечення протиставляють діяльність волонтерських організацій, які надають допомогу за лічені дні чи години. Однак мало хто зважає на різницю масштабів діяльності військових органів забезпечення та цивільних організацій. Зрозуміло, що малими обсягами керувати легше. Звідси й оперативність. Саме цей досвід «точкових ударів» по конкретних проблемах взяли на озброєння у військовому відомстві, організувавши та відправивши до зони АТО представників департаментів Міністерства оборони та управлінь, які відповідають за забезпечення Збройних Сил України.
Навчання «на марші»
Комплектування бойових підрозділів мобілізованими військовослужбовцями без належного досвіду дається взнаки. Зрозуміло, що одномоментно навчити їх всього, що вони мають знати, неможливо. Але надати допомогу в організації бодай обліку запасів та плануванні витрат — цілком. Тут активно і фахово попрацював старший інспектор Головної інспекції МО України Володимир Лисиця, пояснюючи, як краще і швидше робити розрахунки, якими керівними документами користуватися тощо. А от проблему, пов’язану з відсутністю в регіоні якісної питної води, одномоментно не розв’язати. Влітку, коли вона постала особливо гостро, військове відомство закуповувало бутильовану воду з розрахунку 1,5 літр на солдата. Її було зручно транспортувати навіть на передову.
Начальник Центрального управління забезпечення пально-мастильними матеріалами ЗС України Тилу ЗС України полковник Олег ТАРАСОВ:
— Потреба військ у пальному задоволена на 100 відсотків. У нас на належному рівні проводиться контроль якості, тому некондиція у війська не потрапляє. Фактів виходу техніки з ладу через неякісне пальне не зафіксовано.
— Постачання води за рахунок Міністерства оборони України здійснювалося тільки у період з 01.05 по 01.09. Але нині питання з питною водою не менш актуальне, ніж літом. Тому вважаю за необхідне подовжити дію відповідної постанови протягом усього року для військових частин, які довиконують завдання в польових умовах. До речі, під час спілкування солдати висловлювали побажання щодо розфасування води в ємності від 0,5 до 1,5 літра.
Про соцмережі і… тушонку
У розпал діяльності робочої групи в соцмережах укотре поширювалися відомості про те, що солдати на передових позиціях проживають у неопалюваних бліндажах і землянках. У звітах же посадовців усієї постачальницької вертикалі зазначалося, що таких проблем у підрозділів у зоні АТО немає. Заступник начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗС України Валерій Файст, як то кажуть, «підняв усіх на ноги», аби з’ясувати істину. За кілька годин було визначено, що опалення наметів та пристосованих будівель місцевої промислово-економічної бази здійснюється в основному печами, забезпеченість якими становить 100% від потреби. Запасу твердого палива у військових частинах та підрозділах, задіяних в АТО, має вистачити на 13–27 діб. Крім того, на базових складах у містах Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Мелітополь утримується місячна потреба в твердому паливі, постійно відбувається його накопичення. У всіх секторах проводиться робота з місцевою промисловою базою, лісгоспами щодо використання місцевих ресурсів. Зокрема Краматорський феросплавний завод виявив готовність передавати безоплатно 50 тонн коксового дрібняка щомісяця, що значно зменшить використання дров. Поодинокі ж випадки, коли на передових позиціях відсутні печі-«буржуйки», пов’язані переважно з тим, що командири нижчої ланки невчасно подають заявки на отримання майна.
Старший офіцер відділу експлуатації та технічної підготовки управління організаційно-планового та експлуатації Центрального бронетанкового управління ЗС України Озброєння ЗС України полковник Денис ІЛЬЧЕНКО:
— Основні зусилля під час переведення техніки на осінньо-зимовий режим експлуатації зосереджені на заправці в систему охолодження незамерзаючої рідини, перевірці передпускових підігрівачів на працездатність та додаткових роботах, спрямованих на підвищення надійності експлуатації в холодну пору року. Усі роботи екіпажі та водії виконують у місцях розміщення техніки на бойових позиціях. Крім того, для підготовки техніки до зими залучаються виїзні ремонтно-відновні бригади.
Під час роботи групи було виявлено необхідність перерозподілу сил і засобів танко-технічного забезпечення, тобто підсилення деяких ремонтних підрозділів на передовій за рахунок тилових. Наприклад, у двох секторах не вистачає ремонтників, а на базах зберігання та в пунктах постійної дислокації військових частин їх достатньо.
Ще однією проблемою є нестача запчастин. Але це вже питання не постачання, а виробництва. Усе, що нам приходить із заводів, ми відразу направляємо у війська.
Заступник директора Військово-медичного департаменту МО України полковник медичної служби Олег ЛЯШЕНКО:
— У складі робочої групи я перевіряв стан організації медичного забезпечення особового складу військових частин і підрозділів та їхньої готовності до роботи в осінньо-зимовий період. Основними питаннями в цьому є переведення мобільних госпіталів на зимові квартири та забезпечення їх засобами сезонного використання — противірусними препаратами, антибіотиками, судиннозвужуючими краплями тощо. Що стосується останнього, то всі наші підрозділи забезпечені на 100 відсотків. Причому значною мірою за рахунок благодійних коштів: ми розподілили між військово-медичними клінічними центрами 1,5 мільйона гривень.
Щодо переходу на зимові квартири, то тут ще є багато роботи. Йдеться про закупівлю обігрівального обладнання та доведення виділених місцевою владою фондів до придатного для зимування стану.
— Квартирно-експлуатаційні частини виконали всі подані заявки, навіть створили на складах, наближених до передових позицій, певні запаси, — розповів Валерій Файст. — Інша річ, як цим майном розпоряджаються на місцях.
Також, за словами заступника начальника ГоловКЕУ, «майно КЕЧі» дуже часто вважається чимось другорядним і при передислокаціях підрозділів перевозиться чи не в останню чергу.
До слова, при опитуванні фахівців тилу, а також військовослужбовців, скарг від них на якість харчових продуктів та готових страв не було. Але очі досвідчених спеціалістів помітили деякі, видимі лише професіоналу, деталі. Так, в одній із військових частин, забезпечення яких здійснює цивільна компанія, були виявлені консерви м’ясні «Яловичина тушкована» сумнівної якості, при цьому супровідні документи стверджують, що вона є належною.
Офіцер відділу експлуатації та технічної підготовки управління організаційно-планового та експлуатації Центрального автомобільного управління ЗС України Озброєння ЗС України підполковник Олександр НИЧЕНКО:
— Під час перевірки стану озброєння та військової техніки з’ясувалося, що одним з каменів спотикання є регламентація процесу списання матеріальних засобів. Чимало проблем обумовлено застарілістю керівних документів щодо норм та порядку обліку майна. У теперішніх реальних бойових умовах складно користуватися керівними документами, розрахованими на мирний час. Наприклад, під час бойових дій шини, акумулятори, деякі вузли і агрегати зношуються у рази швидше, ніж «дозволено» тими документами, якими керуємось. Часто буває, що пошкоджена бойова одиниця, цілком ремонтопридатна в мирний час, у бойових умовах просто стає «донором» вузлів та агрегатів для інших. У результаті за машинами вже «висить» по кілька комплектів всього-всього. Є проблема й зі списанням безповоротних втрат техніки, адже де-юре війни в нас немає, а в мирний час бойові втрати не передбачені. Доходить до того, що військові частини змушені утримувати рами та обгорілі корпуси, тягаючи їх з позиції на позицію в очікуванні вдосконалення законодавства.
— Це навіть на перший сорт не тягне, — прокоментував вміст відкритих навмання банок завідувач сектору безпечності, якості харчових продуктів та забезпечення засобами ветеринарної медицини управління постачання матеріальних ресурсів Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МО України Микола Возний, — м’ясо має бути шматочками, а тут вода, жили…
Заради справедливості зазначу, що така картина не є типовою для війська. У переважній більшості випадків якість продуктів відповідає вимогам. Особливо Микола Григорович відзначав ті, якими комплектуються «сухі пайки». Тож кожен випадок виявлення неякісного постачання було ретельно задокументовано для коригування співпраці з постачальником.
Фінанси
Чимало запитань солдатів і офіцерів були адресовані заступнику директора Департаменту фінансів МО України Сергію Виннику. Річ у тім, що на тлі надійності чинної системи фінансового забезпечення трапляються випадки, коли відповідальні особи невірно тлумачать вимоги деяких керівних документів: вимагають від військовослужбовців додаткових довідок про їхню участь у АТО, не нараховують додаткові види грошового забезпечення через невпевненість в їхній законності тощо. Начфін однієї з військових частин зажадав від військовослужбовців щомісячного витягу з наказу про їхнє перебування в зоні АТО. Чим він керувався, сказати важко, адже жоден нормативний документ такого не передбачає.
— Військовослужбовці отримують лише два витяги з наказу: про прибуття в зону АТО і про відбуття. На жаль, випадки «самодіяльності» посадовців, хоча й не надто поширені, таки створюють певну соціальну напругу. Зважаючи на це, потрібно розбиратися по кожній скарзі на місці, — зазначив Сергій Винник.
Відпрацювавши у військових частинах, залучених до антитерористичної операції, члени робочої групи не лише допомогли розв’язати чимало проблем, але й підготували багато пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази, зокрема у сфері постачання матеріальних засобів та їхнього обліку. Тож є надія, що найближчим часом забезпечення військових за оперативністю відповідатиме вимогам сьогодення.
Роман БАКУМЕНКО,
«Народна армія»
