ДумкаІ знову подзвонив схвильований тесть. Зазвичай стриманий щодо перших осіб держави (Богдан Петрович вважає, що президент і прем`єр в країні призначаються за Божим задумом) родич, не соромлячись у висловах, обурювався Януковичем... Насамперед тестя вразило те, як вищі урядовці повелися з Анатолієм Кінахом.
- Адже вони просто «розвели» його! – обурювався родич.
- Яким чином, Богдане Петровичу? Йому дали посаду міністра економіки. Ото мене хто б так «розвів», хоч би на день, - принципово аполітичний громадянин, я неохоче вплутувався в розмову.
- Але ж вони обіцяли Анатолію Кириловичу не тільки міністра економіки, а й зробити заступником прем`єра по реформах.
- Точно... - Я набрав у пошуку слова «Кінах», «реформа», «Янукович». Виявилось, під час призначення Кінаха міністром Віктор Федорович заявив: «Я скажу вам так, що Анатолій Кирилович погодився бути моїм першим заступником в питаннях здійснення реформ в Україні. А посаду ми визначимо до ранку».
- «До ранку», розумієш! – кричав в трубку тесть. Це було двадцятого, а сьогодні вже двадцять шосте! Я спочатку чекав до четверга, потім до п`ятниці, потім, думав, призначення відбудеться у понеділок, але вже дванадцята, а...
- ...А Кінаха "всё нет"!
- Але ж вони обіцяли.
- Пробач за вульгарність: обіцяти - не означає одружуватися.
- Але ж він заради цього пішов від опозиціонерів.
- Знаєш анекдот?.. Зловили німці діда Мазая і стали його шантажувати: не скажеш, де партизани — постріляємо твоїх зайців! Дідові, звичайно ж, зайців шкода, він такий самий, як ти, жалісливий, Богдане Петровичу. Показав Мазай дорогу в загін, а німці обдурили, зайців поклали. І ось сидить дід і горює: «І зайців не врятував, і з партизанами якось негарно вийшло.»
- Та причому тут зайці? Адже це йому не хлопчик якийсь обіцяв, а прем`єр!
- Прем`єр теж був хлопчиком.
- Та ну тебе, все смішки тобі.
- Ну, які смішки. Він зрадник, вони – кидали. Ось і зійшлися по інтересах. Всі гідні одне одного. Він вчинив зраду і поплатився за це. Богдане Петровичу, я не розумію, яке тобі до цього діло?!
- Кінах не зрадник, принаймні, не більше, ніж хтось з них. А то що ж це виходить, що і Тимошенко зраджувала, і Мороз?
- Ага, можна продовжити список, там взагалі-то чотириста п`ятдесят прізвищ.
- По-твоєму, всі вони зрадники?
- Здається, не треба про це дуже багато думати. Якщо думатимемо про кожну зраду, думалка зламається.
- Але почекай. Ось що стосується Кінаха. Я десь чув, що у піратів було так: чужих «кидати» можна було, а своїх – ні.
- Ну, що ж, раніше Кінах був чужим, тепер він пішов від опозиціонерів, став своїм для регіоналів. Наступного разу вони поводитимуться з ним кристально чисто.
- Все ж таки шкода Кінаха. Погодься, це найбільш стриманий наш політик. Він найбільш урівноважений, вміє з усіма домовлятися.
- Ет, м`якість часто межує з безпринципністю.
- І все-таки шкода, несправедливо якось.
Отака розмова відбулася у нас з тестем. І трохи поміркувавши, я все ж таки вирішив ознайомити читачів з думкою свого родича. І саме в тому вигляді, в якому ви з ним тільки що ознайомилися.Олексій Подорожний, Харків