Думка
Мистецтво в нас, мистецтво навколо нас… Лише роззирніться… і ви побачите… Краще б ви цього не бачили. І я краще б не бачив. Бо спершу це викликає почуття протесту, потім обурення, а після – нічого, крім нудоти. Я про політичне мистецтво – починаючи від телеекранів, білбордів і до неофіційних дошок оголошень – парканів і стін будинків.
Хоча… куди дінешся – політична ситуація. Як вона (вони) дістала(и)! Стільки лайна, що виливається політиками на опонентів та – в першу чергу – НА ЛЮДЕЙ! – не впевнений, чи колись було. Під час останніх президентських виборів – так, але то було лайно (перепрошую за визначення, але як назвати ЦЕ інакше?) іншого типу, і йому було далеко до нинішнього…
Уся передвиборча кампанія УСІХ ПАРТІЙ І БЛОКІВ зводиться до одного – виливання того самого, на голови усіх навколо. І не може не зачіпати електорат (так вони нас називають). Кожен із них говорить про те, ЩО, НА ЖАЛЬ, У НАС НЕ ЙДЕТЬСЯ ПРО БОРОТЬБУ ПАРТІЙНИХ ПРОГРАМ ТА ІДЕОЛОГІЙ. Але всі вони забули, що таке передвиборна програма, а що таке ідеологія, вони востаннє чули, коли ще були в рядах ПАРТІЇ. Єдиної і неповторної.
А ось така їх риторика зараз, сьогодні, у часи політичної безпринципності, відсутності ідеологій і програмних засад. Оцініть хоча б «перл» «вільних демократів»: «Заставимо цих ублюдків бути чесними». Це, може, і не девіз партії, але цілком офіційна партійна реклама.
А от в іншому випадку ціла історія. За бренд «Український прорив» розгорілася ціла боротьба між Тимошенко і Кінахом (читай "Партією регіонів"). У першому випадку «прорив» став такою собі програмою розвитку країни, у першу чергу з метою піару БЮТу. В другому – про назву невідомої книжки в авторстві нинішнього міністра економіки, який раптом перед виборами вирішив її «розкрутити». Так, от поступово «український прорив» у місцях, де до того зазвичай красувалося слово з усім відомих трьох літер, перетворився на «український нарив». А згодом – от не повірите, яка фантазія у вуличних графоманів (зроблю поправку, оскільки насправді ці «графомани» - цілком пристойно оплачувані піар-агенствами каліграфи. Себто всі фантазії належать хлопцям у краватках і костюмах, що сидять у столичних кабінетах) перетворилися на… «українські нари».
Там же, на позиціях слова з трьох літер з’явилося інше, яке, зрештою, сенсу не змінює. Спершу було «Цушко - герой». Потім Цушка непристойно «скоротили», залишивши тільки «Цушко – х..р».
Розмах і потенціал для творчості ще залишається. Адже до виборів ще цілий тиждень і стільки прізвищ на парканах…
За дєло, товаріщі!
Дмитро Стаховський
