Оборот онлайн-казино в Україні ще у 2023 році перевищив 55,6 млрд грн – і це лише видима частина ринку. Проте, за оцінками СБУ, до державного бюджету реально потрапляє не більше 1% від справжнього обсягу галузі, який сягає 180 млрд грн на рік. Правоохоронці рапортують про гучні викриття, регулятори змінюють вивіски, а схеми – залишаються.
Детальний аналіз схем обходу санкцій та приховування доходів у гральному бізнесі опублікувало видання СтопКор.
Легалізація грального ринку у 2020 році мала відкрити нову сторінку в регуляції галузі. Натомість вже у 2022-му парламент запровадив для операторів спрощене оподаткування – 2% від доходу. Цим скористалися щонайменше вісім компаній, серед яких – Parimatch. За даними Forbes Ukraine, після переходу на новий режим щоденні податкові платежі компанії впали з 200 000 грн до приблизно 23 000 грн.
Parimatch: 22 мільярди різниці між претензіями і "врегулюванням"
У березні 2023 року президент Зеленський підписав указ про санкції проти структур Parimatch – на 50 років. Підставою стали підозри у продовженні роботи на ринках Росії та Білорусі після початку повномасштабного вторгнення. На рахунках заморозили 250 млн грн клієнтських коштів.
Загальний податковий борг компанії в рамках розслідування оцінювався у 23 млрд грн. У тому числі через схему міскодингу Parimatch міг приховувати до 10 млрд грн обороту щомісяця.
Однак у серпні 2024 року Бюро економічної безпеки (БЕБ) оголосило: підсанкційний букмекер добровільно відшкодував 1,07 млрд грн. Арифметика невблаганна: різниця між задекларованими претензіями і фактичним "врегулюванням" – понад 22 млрд грн.
За даними розслідування СтопКору, Parimatch, попри формальне закриття, зберіг присутність на українському ринку через пов'язані структури. Технічний аналіз виявив спільну платформу з казино BuddyBet та PariWin – від єдиного мобільного застосунку до спільного оператора, зареєстрованого на Кюрасао.
Новий регулятор, старі проблеми
Після скандальної дискредитації КРАІЛ – регулятора, що видавав ліцензії компаніям із російськими зв'язками, – влада ліквідувала Комісію та 21 березня 2025 року заснувала державне агентство "ПлейСіті" (PlayCity). Нову структуру підпорядкували Мінцифри, а серед задекларованих цілей – боротьба з тіньовим ринком, цифровізація ліцензування та антикорупційне очищення галузі.
Певний технічний прогрес є: з серпня 2025 року PlayCity запустило систему трекінгу нелегальних платформ, завдяки якій заблокували понад 1180 нелегальних казино. Але система має критичні структурні вразливості: рішення про блокування ухвалює не регулятор, а Нацкомісія з регулювання електронних комунікацій, яка потім надсилає його провайдерам. Весь цикл займає до 9 днів. За цей час нелегальні оператори встигають розгорнути нові "дзеркала".
Три незалежних дослідження – Kantar, Gradus і Factum, проведені у серпні–вересні 2025 року, зафіксували: нелегальний сегмент становить від 39% до 53% усього ринку. У грошовому вимірі – при легальному обороті 59,6 млрд грн – тіньовий ринок сягає від 37,7 до 66,5 млрд грн на рік.
За оцінками СБУ, наданими парламентській слідчій комісії, реальний обсяг грального ринку – до 180 млрд грн на рік. І лише близько 1% цієї суми потрапляє до державного бюджету.
Окремо – про операторів із "російським слідом". За оцінками Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ), 90% нелегальних платформ мають коріння або афіліації в Росії. Фактично тіньовий ринок – це не лише втрачені бюджетні надходження, а й канал, яким кошти українців відтікають до структур, пов'язаних із країною-агресором.
Інститут угод: лазівка або система?
Відповідь на питання про "лагідність" правосуддя часто криється в механізмі статті 469 КПК України – угодах про визнання винуватості. В теорії цей інструмент пришвидшує судочинство і гарантує відшкодування. На практиці – демонструє небезпечний дисбаланс.
Експерти називають три необхідні умови для реального перелому:
- прозорий аудит усіх закритих або "завислих" проваджень щодо грального бізнесу;
- перегляд практики угод у справах із багатомільйонними збитками, де компенсація не покриває й 10% шкоди;
- реальна конфіскація активів – а не тимчасові арешти рахунків, які потім "тихо" знімаються.
