Україна може втратити Підгорецький замок і Києво-Печерську Лавру

07:57, 29 липня 2008
Культура
2 0

“Коментарі” склали "аварійну десятку"

Тижневик “Коментарі”, опитавши експертів, склав перелік десяти об’єктів історико-культурної спадщини України, які можуть повторити долю генуезької фортеці Чембало в Криму, де нещодавно через сильну зливу обвалилася частина її башти, тобто бути зруйнованими.

Видання інцидент з фортецею Чембало називає символом нехлюйського ставлення української влади до своєї багатющої історико-культурної спадщини. На реконструкцію й консервацію фортеці Чембало у 2004-2007 роках було витрачено 400 тис. грн. Основна частина цих коштів пішла на будівництво оглядового майданчика та сходів фортеці, на укріплення ж головної вежі фортеці грошей не вистачило.

Тижневик зазначає, що в Україні майже 60% пам’яток національного значення перебувають у незадовільному стані, а 10% — у аварійному, а державна опіка занехаяною інфраструктурою культурної спадщини зводиться, в основному, до скромних фінансових ін’єкцій, надання національного статусу й перепідпорядкування.

За версією “Коментарів” до десяти пам’яток, що їх через недбальство влади Україна може втратити, входять такі відомі об’єкти як Києво-Печерська Лавра, Андріївська церква у Києві, Підгорецький замок на Львівщині.

Зокрема, Підгорецький замок внесено у складений Всесвітнім фондом пам’яток список ста світових шедеврів, яким загрожує знищення вже у 2008 р. Нинішній стан замку, пише тижневик, справді катастрофічний.

Андріївську церкву, яка є частиною Національного заповідника «Софія Київська», передають на баланс Української автокефальної православної церкви, хоча проведення масових богослужінь може завдати шкоди пам’ятці, крім того, пагорбу, на якому стоїть церква, загрожує зсув, також погіршує ситуацію будівництво поруч із церквою, пише видання.

Щодо Києво-Печерської Лаврі у “Коментарях” йдеться, що із її 65 об’єктів, переданих монастирю, вже більше половини піддано змінам і перебудові, внаслідок будівельних робіт на території заповідника й довкола нього на стінах церков виникли тріщини, під загрозою обвалу перебувають лаврські печери.

До десяти об’єктів, що перебувають в критичному стані тижневик відніс також ряд відомих історико-культурних пам’яток в різних регіонах України.

Зокрема, садибу поміщика Попова у Василівці (Запорізька область), яку вважають однією з перлин архітектури, що поступається красою лише Воронцовському палацу в Алупці. Однак з дванадцяти об’єктів комплексу садиби дев’ять перебувають у аварійному стані.

Також йдеться про будинок музею Богдана й Варвари Ханенків (Київ), який є раритетним для сучасної столиці України образом міської садиби кінця ХIХ сторіччя. Але впритул до стін музею збираються зводити житлову висотку з підземними паркінгами.

Називає тижневик і фортецю «Окопи Святої Трійці», що є унікальним військовим та ландшафтним пам’ятником XVII сторіччя, розташованим на стику Хмельницької, Чернівецької й Тернопільської областей. Але від колись грізної фортифікаційної споруди залишилися лише окремі будови, й вони нині руйнуються від господарської діяльності.

Також “Коментарі” пишуть про Клеванський замок (Рівненська область), збудований 1475 року, що був переданий рівненською владою в експлуатацію будівельній компанії «Інвестжитлобуд», яка взялась збудувати тут туристичний комплекс, але через нестачу коштів нині замок остаточно нищиться від атмосферних впливів.

Згадуються й Палац Радзивилів в Олиці (Волинська область), який, за даними видання, може остаточно бути засипаний шлаками з котельні; садиба Леопольда Кеніга в селі Шарівка (Харківська область), де розташовано туберкульозний диспансер, і місцева влада не має коштів для утримання архітектурної пам’ятки в належному стані, та дім священика в Пархомівці, Київська область, який через відсутність коштів у місцевої громади також майже повністю перетворився на руїни.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter