46 старовинних дерев`яних церков на Закарпатті ще трохи і заваляться. Храми не витримують холоду та вологості. Пам`ятки архітектури вже давно в аварійному стані і потребують негайної реставрації. Там дахи міняли аж 30 років тому. Тож вода заливає вівтарі. Грошей із держбюджету на ремонт не виділяють. А знайдених в обласному – не вистачає.
Ця зима може стати останньою для половини старовинних дерев`яних церков Закарпаття. Аварійні споруди, на яких прогнили дахи та зруби, давно потребують реставрації. Від снігу та морозів пам’ятки сакральної архітектури ризикують перетворитися на купи дров.
Ще сто років тому на Закарпатті було вісімсот дерев`яних церков. Нині – 115. Майже усі – в аварійному стані. Для 46 раритетних храмів зима стане випробовуванням на міцність. Через прогнилі дахи протікає вода, нищаться стіни та вівтарі. Востаннє дахівки пам’яток перекривали понад 30 років тому.
Михайло Сирохман, мистецтвознавець: "Якраз зараз завершується термін попереднього перекриття. Це якраз було у кінці 60-70 років і приблизно оцей термін - 30 з чимось років, він якраз уже зараз виходить. І просто необхідна заміна".
Більшість церков - у віддалених гірських селах. Там досі правлять богослужіння. Люди беруться за ремонт самі. Вежі православного храму Василія Великого, що у селі Сіль, громада покрила бляхою, а стіни з розписами – пластиком.
Протоєрей Олександр Пилип каже, що без допомоги парафіян церква вже давно розвалилася б.
Олександр Пилип, священик села Сіль: "У нас дерево дуже гниє і портиться зовні. Знаєте, клімат міняється, люди заходять - тепло, пара, потім люди йдуть. І з роками все своє доживає. Ви бачите, що храм із 1777 року".
Цьогоріч з обласного бюджету виділили 680 тисяч гривень. Ще 37 тисяч доларів подарувало Американське посольство. За ці гроші перекрили дах на одній церкві. Щоб врятувати решту споруд, потрібно десятки мільйонів гривень.
Юрій Глеба, начальник управління культури Закарпатської ОДА: "На кожну із церков нам треба витратити близько півмільйона. Це плюс-мінус, залежно від стану пам’ятки. Можливості фінансові у такому об’ємі у області обмежені. Тому ми звертаємося до Міністерства культури і туризму, щоб увійти у державну програму фінансування".
Дослідники називають Закарпаття заповідником дерев`яної архітектури. Кажуть, більше ніде у світі не збереглося стільки храмів різних стилів. Без негайної реставрації час та людська байдужіть знищать їх і тут.
