Нові продукти породжують дохідні індустрії, що швидко розвиваються і змушують антимонопольних регуляторів вступити в гру. Століття тому ресурсом під питанням була нафта. Тепер схожу тривогу викликають гіганти, що мають справу з даними, які стали "нафтою електронної ери", повідомляє ZN.ua з посиланням на The Economist.
Читайте також"Welcome to the future": голова Сбербанку Росії оголосив про закінчення нафтового віку
Зазначається, що титанами електронної економіки вже стали Alphabet, Amazon, Apple, Facebook і Microsoft, які здаються нестримними.
Вони формують п'ятірку найдорожчих компаній в світі. Їх доходи стрімко зростають: у першій чверті 2017 року вони разом отримали понад 25 мільярдів доларів чистого прибутку. На Amazon доводиться кожен другий долар, витрачений в інтернеті в США. А Google і Facebook отримують майже всі гроші, витрачені на онлайн-рекламу в Америці. Таке домінування спричинило заклики розбити техгігантів на менші фірми, як це сталося зі Standard Oil на початку 20-го століття.
The Economist зазначає, що є серйозне занепокоєння – інтернет-компанії контролюють неймовірну кількість персональних даних. І це наділяє їх великою владою. Старі підходи до конкуренції, сформульовані в еру нафти, тепер здаються застарілими в часи "інформаційної економіки". Тому потрібні нові підходи.
Як зазначає видання, спроба розділити гігантів на менші компанії, як це сталося з Standard Oil, навряд чи спрацює. Один з новостворених бізнесів дуже швидко знову займе домінуючу позицію. На думку видання, розумними зараз здаються дві ідеї. Перша говорить, що антимонопольним органам час перейти з індустріальної ери в 21 століття. Коли мова йде про злиття, приміром, вони традиційно звертаються до масштабом операції, щоб визначити необхідність втручання. Але тепер їм також варто брати до уваги обсяг даних, що збираються фірмами, щоб оцінити вплив угод. Ціна покупки теж може бути сигналом про потенційну прихованій загрозі від угоди. З цієї точки зору, бажання Facebook так багато заплатити за WhatsApp, яка не мала ніяких доходів, – це сигнал тривоги для антимонополистов.
Другий підхід передбачає послаблення хватки тих, хто надає онлайн-послуги для одержання даних, на шиї в тих, хто ці дані надає. Більша прозорість допоможе: компанії варто змусити розкрити для споживачів інформацію про те, яку інформацію вони збирають і як багато грошей на цьому зароблять.
