Віце-прем'єр-міністр України, представник України в спільній українсько-польській комісії з історичних питань Павло Розенко заявляє, що відновлення співпраці України та Польщі щодо здійснення спільних пошукових робіт останків загиблих співвітчизників обох країн залежить від рішень Варшави, в тому числі в контексті зміни закону про Інститут національної пам'яті, який передбачає заборону ідеології українських націоналістів.
Про це віце-прем'єр сказав в ефірі «5 каналу». Він розповів про українську позицію щодо процесу ексгумації українських і польських останків жертв попередніх воєн та спільних наукових досліджень.
"Ми розуміємо, що цей процес має бути взаємний. Такі роботи мають проводитися на території України і на території Польщі", - заявив Розенко.
При цьому, віце-прем'єр розповів, що у Варшаві під час засідання українсько-польської комісії з історичних питань він задав польській стороні, яку очолював віце-прем'єр Пйотр Ґлінський, конкретні питання.
"Скажіть будь-ласка, наші дослідники, наші науковці, представники громадськості, представники державних установ, які будуть брати участь у таких роботах: чи не потраплять вони під переслідування через новий закон про Інститут національної пам'яті, тільки через те, що в них трошки інше сприйняття історії, ніж це сьогодні у нинішнього політикуму, який проголосував за цей закон?", - сказав Розенко.
"Відповідь на питання, коли відновиться наша співпраця у сфері пошукових робіт сьогодні лежить не в Києві. Сьогодні відповідь на це питання знаходиться у Варшаві. Як тільки наші польські друзі, наші колеги будуть готові до того, щоби здійснити абсолютно чіткі і прості кроки для налагодження цього питання, ми готові ще раз зустрітися, ще раз обговорити всі питання", - наголосив Розенко.
Разом з тим, по завершенню останніх переговорів з польською стороною у Варшаві, Розенко запросив польського віце-прем'єра Ґлінського відвідати Київ для продовження переговорів.
Урядовець наголосив, що "сьогодні м'яч знаходиться повністю на стороні наших польських партнерів".
"Як тільки будуть здійснені вже реальні кроки щодо тих питань, про які я сказав, а основні питання, про які ми говорили, ще раз нагадую – зміна закону про Інститут національної пам'яті, початок відновлення українських пам'ятників, зруйнованих на території Польщі, потім скасування заборони на проїзд, перебування, в'їзд в Польщу певним представникам, в тому числі державних установ України, і скажімо так, спільне вшанування пам'яті всіх загиблих", - наголосив Розенко.
"От основні питання, які я переконаний при добрій волі польської сторони можна вирішити за місяць", - заявив Розенко.
Читайте такожЗа прикладом Києва: Розенко закликав Польщу відновити зруйновані українські пам'ятники
Як повідомляв УНІАН, 17 лютого у канцелярії польського президента висловили глибоке розчарування результатами переговорів віце-прем'єрів країн, що відбулися 16 лютого, через «відсутність рішення української сторони щодо основного питання - скасування заборони на ексгумації польських поховань на території України».
20 лютого президент Польщі Анджей Дуда висловив сподівання, що у питанні ексгумацій останків польських жертв війн та конфліктів на території України будуть вжиті конкретні кроки.
Довідка УНІАН. 13 грудня 2017 року президент Польщі Дуда висловив сподівання на вирішення з Україною питань історичного минулого у дусі добросусідства.
Того ж дня президент України Петро Порошенко заявив, що українсько-польську комісію з історичних питань представлятимуть віце-прем’єр-міністри.
Охолодження у взаєминах між Польщею та Україною настало після рішення Українського інституту національної пам’яті призупинити польські пошукові та ексгумаційні роботи на території України. Приводом для цього рішення стали руйнування пам’ятника воїнам УПА в Грушовичах на Підкарпатті та попередні випадки знищення українських місць пам’яті в Польщі.
Крім того, нещодавно польський Сейм та Сенат ухвалили закон про Інститут національної пам’яті, яким, зокрема, встановлено заборону на пропагування в країні ідеології українських націоналістів.
