Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Закону про Конституційний суд України (№6427-д).
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосував 231 народний депутат із 376, зареєстрованих у сесійній залі.
Під час обговорення законопроекту низка депутатів, зокрема, від фракцій "Радикальної партії", "Батьківщини", "Самопомочі" та "Опозиційного блоку" висловлювалися як проти окремих положень законопроекту, так і проти пропозиції щодо ухвалення сьогодні законопроекту в цілому.
Читайте такожРада відправила на доопрацювання законопроект про Конституційний суд
Зокрема, депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко висловив думку, що законопроект посилює вплив президента на формування КС. Також деякі депутати висловлювали обурення наявності у цьому законопроекті положень щодо процедури обрання омбудсмена, які, на їхню думку, узагалі не стосуються цього законопроекту.
Так, законопроектом встановлюється, що cклад суду становить 18 суддів. Президент України, Верховна Рада та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів КС.
Відбір кандидатур на посаду судді КС на конкурсних засадах щодо осіб, яких призначає президент, здійснює сворена главою держави конкурсна комісія.
Підготовку питання щодо розгляду на конкурсних засадах кандидатур на посаду судді КС у Верховній Раді України здійснює комітет, до предмета відання якого належать питання правового статусу Конституційного Суду України; для З'їзду суддів - це Рада суддів України.
Суддя КС призначається на 9 років без права бути призначеним повторно.
Законопроектом визначається і низка підстав для звільнення з посади судді КС. Водночас, суддю без згоди КС не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Винагорода судді складається з посадового окладу та доплати за перебування на адміністративній посаді в Конституційному Суді. Посадовий оклад судді КС встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду.
Суддям КС, які обіймають посади секретаря Колегії, виплачується щомісячна доплата у розмірі 5% посадового окладу судді; заступника голови суду – 10% посадового окладу судді; голови суду – 15% посадового окладу судді.
Суддя КС у відставці отримує щомісячне довічне грошове утримання, яке виплачується у розмірі 50% винагороди судді Конституційного Суду.
Законопроектом передбачено, що у складі КСУ діють Велика палата, два сенати та шість колегій.
Велика палата діє у складі всіх суддів Конституційного Суду. Вона розглядає питання, зокрема, щодо відповідності Конституції України (конституційності) законів України та інших правових актів Верховної Ради, актів президента, уряду, а також правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Сенат діє у складі 9 суддів Конституційного Суду. Персональний склад сенатів затверджується постановою КС. Сенат, зокрема, розглядає питання щодо відповідності Конституції законів України (їх окремих положень) за конституційними скаргами.
Колегія діє у складі трьох суддів Конституційного Суду. До її повноважень належить вирішення питань щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, конституційною скаргою.
Формами звернення до КС є конституційне подання, конституційне звернення, конституційна скарга.
Конституційною скаргою є подане до КС письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон чи його положення суперечить Конституції).
Також встановлюється, що КС може розвивати і конкретизувати юридичну позицію суду у своїх наступних актах, змінювати свою юридичну позицію в разі суттєвої зміни нормативного регулювання, яким керувався суд при висловленні такої позиції, або за наявності об’єктивних підстав необхідності покращення захисту конституційних прав і свобод з урахуванням міжнародних зобов'язань України та за умови обґрунтування такої зміни в акті суду.
Водночас, у Прикінцевих положеннях законопроекту пропонується внести зміни до Регламенту парламенту, де встановити, що рішення про призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого ВР з прав людини приймається парламентом відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу ВР (нині голосування відбувається таємно шляхом голосування бюлетенями).
Звільнення з посади Уповноваженого здійснюється за письмовим поданням голови ВР за наявності рішення комітету, до предмета відання якого належить питання додержання прав і свобод людини і громадянина. Зміни внести пропонується і до Кодексу України про адміністративні правопорушення, де, зокрема, встановити покарання за неповагу до КС та невиконання законних вимог судді.
