Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто відвідав Ужгород, де зустрівся з керівниками організацій закарпатських угорців та очільниками історичних церков для узгодження точок зору. Він заявив, що новий закон України «Про освіту», за його словами, суттєво порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, пише Радіо Свобода.
Через це, сказав міністр, він планує ініціювати наступного понеділка на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі перегляд цієї угоди з Україною.
Читайте такожУгорщина не виступатиме проти продовження санкцій щодо РФ через конфлікт з Києвом
Сіярто також стверджував, що цей закон створює гіршу ситуацію на теренах освіти для угорців і представників інших нацменшин в Україні, ніж за часів колишнього СРСР.
Після обговорення стану речей із очільниками угорської нацменшини політик заявив, що сторони дійшли однозначного висновку про те, що чинний закон про освіту унеможливлює діяльність угорських шкіл і відбирає уже здобуте право навчатися рідною мовою в учнів середніх та старших класів. Цим самим Україна порушує всі раніше взяті на себе міжнародні зобов’язання, твердив міністр.
«Такого ми не можемо дозволити. Уряд Угорщини найрішучішим способом протистоятиме таким крокам (України – ред.)», – попередив угорський політик.
Єдиним засобом впливу на Україну Сіярто вважає збільшення міжнародного тиску на Київ.
Міністр висловив задоволення розмовою з Геннадієм Москалем, головою Закарпатської обласної державної адміністрації, який виступив на захист прав угорців Закарпаття, що становлять 12 відсотків населення області. Сіярто також позитивно оцінив резолюцію обласної ради Закарпатської області про захист мовно-освітніх прав нацменшин.
Як повідомляв УНІАН, 25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту», мовні положення якого (зокрема, ст. 7 щодо мови освіти в Україні) викликали стурбованість низки країн - Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.
Порошенко доручив Міністерству закордонних справ і Міністерству освіти і науки провести з приводу цього закону необхідні консультації з європейськими партнерами, зокрема й з Радою Європи.
У свою чергу в Міністерстві освіти і науки запевнили, що мовні положення нового закону (зокрема, стаття 7) не порушують Європейську хартію регіональних мов чи мов меншин і Рамкову конвенцію про захист національних меншин.
28 вересня міністр закордонних справ України Клімкін направив сьому статтю закону про освіту на розгляд Венеціанської комісії».
Довідка. Новим законом в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.
Читайте такожВ Україні набув чинності новий закон про освіту
Відповідно до закону, особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних установах для отримання освіти поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.
Читайте такожЛатвія підтримала Україну у скандалі із мовною статтею закону про освіту
Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної та загальної середньої освіти поряд з державною мовою мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується через створення класів (груп) з навчанням мовою цього народу поряд з державною мовою.
Особи, що належать до корінних народів, нацменшин України, які почали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують отримувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набуття чинності цього закону, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів , які вивчаються українською мовою.
