Івано-Франківська обласна рада обурена заявою Сенату Польщі з приводу 70-річчя Волинських подій.
Як передає кореспондент УНІАН, відповідну заяву Івано-Франківська облрада прийняла сьогодні, 25 червня, на другому пленарному засіданні двадцять другої сесії.
«Івано-Франківська обласна рада та всі свідомі українці з глибокою тривогою і справедливим обуренням сприйняли інформацію про ухвалення Сенатом Республіки Польща заяви з приводу 70-річчя Волинських подій, - йдеться у документі облради. – Ми розуміємо важливість стратегічної співпраці України та Республіки Польща. В останні роки багато зроблено для того, щоб налагодити добросусідські стосунки між українським і польським народами».
Однак, на думку депутатів, рішення польського Сенату «не сприяє нашим добросусідським стосункам». «Зараз фактично перекреслюються спроби примирення у складних питаннях історичного минулого обох народів, де українці ніколи не виступали у якості агресора чи окупанта, - наголошується у заяві. – Не може бути партнерства у міжнаціональних відносинах, якщо заперечується право іншого народу мати власну національну гідність, власну незалежність та право на боротьбу з окупантами. На жаль, більшість представників Сенату, приймаючи таку заяву, фактично осквернили пам’ять загиблих і поляків, і українців, маючи на меті здобуття сумнівного «політичного капіталу».
Депутати облради вважають, що текст польської заяви «містить ознаки ксенофобії та шовінізму щодо українців». «Дії окремих польських політиків формують негативний імідж України у світі, наносять шкоду євро інтеграційним прагненням українців, - сказано у заяві облради. – Рішення Сенату, в якому польсько-український конфлікт означено як «етнічні чистки з ознаками геноциду» не відповідає історичній правді. Адже геноцид передбачає односторонні жертви та агресію. Тобто польські політики кажуть лише про польські жертви і не хочуть помічати тисяч вбитих українців. Вони відзначають акти польські акції УПА, але замовчують знищення українців вояками Армії Крайової». «Вважаємо штучне загострення дискусій довкола питань польсько-українського конфлікту, які вже отримали політичну оцінку керівництва України та Польщі у 2003 році, таким, що грає на руку Росії, де відбувається небезпечна реабілітація сталінізму, - констатують депутати. – Розмови про «геноцид на Волині», між іншим, мають за мету завадити поширенню правди про Голодомор як геноцид, що забрав життя мільйонів українців».
Облрада закликала «українське суспільство дати оцінку антиукраїнським діям, що сьогодні відбуваються за межами нашої держави, а також «п’ятій колоні», якою є сьогоднішній панівний режим, якому байдужі національні інтереси». Також закликала «належно вшанувати пам’ять українців, які загинули від різних окупаційних режимів, в тому числі польського».
Облрада пропонує «Прийняти Закон України «Про статус депортованих українців», провести парламентські слухання з цієї проблеми у 2013 році.
«Польську сторону закликаємо перейти від взаємних звинувачень до конструктивного діалогу та акцентувати увагу на відзначенні дат і подій, коли українці та поляки допомагали одні одним під час захисту своїх спільних інтересів», - сказано у документі.
«За» рішення проголосувало 72 депутати. Заяву буде направлено Верховній Раді України та Міністерству закордонних справ України.
Як повідомляв УНІАН, 20 червня Сенат Польщі 55 голосами ухвалив заяву з приводу 70-ї річниці Волинської трагедії.
У заяві серед іншого відзначено "злочини та жорстокість, якими вони супроводжувалися надають цій акції характер етнічної чистки, котра має ознаки геноциду". Проти проголосували 20 сенаторів, а ще 10 утрималися із усіх 100 членів вищої палати польського парламенту.
Минулого тижня проти використання терміну "геноцид" виступив екс-президент України Леонід Кравчук, котрий очолює громадський комітет "Примирення між народами" та провів у Варшаві низку зустрічей з польськими політиками, на яких обговорював справи відзначення 70-ї річниці Волинської трагедії.
*** Волинська трагедія (пол. Rzeź wołyńska, «Волинська різанина») - обопільні етнічні чистки українського і польського населення здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. У традиційній польській історіографії тенденційно сприймається як етнічна чистка винятково польського населення; в українській - як «дія у відповідь» на звірства поляків щодо українських цивільних.
