Укладення можливого договору про гарантії безпеки України передбачає спочатку проведення референдуму, але референдум та підписання договору не відбудуться, поки війська окупантів не залишать українську територію.
На цьому наголосив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко, котрий брав участь у перемовинах між українською та російською сторонами у Стамбулі 29 березня.
"Ми не відійдемо від цього: перед референдумом і підписанням будь-яких документів повинне пройти відведення військ. Тільки після цього ми починаємо працювати над питанням підписання договору гарантій. Це зрозуміло всім. Ніхто не буде під пістолетом підписувати ці договори. Всі адекватні люди, і розуміють, що це неможливо", – підкреслив Тимошенко.
За його словами, українська сторона наполягає на тому, що збройні сили країни-окупанта мають відійти на ті позиції, що мали місце станом на 23 лютого 2022 року.
"Немає ніякої зрадницької позиції у цьому договорі. Ми отримуємо те, чого у нас взагалі не було, і отримуємо те, чого ми могли і не отримати", – зазначив він, говорячи про гарантії безпеки.
Тимошенко також роз’яснив, чим можливий договір про міжнародну безпеку відрізняється від документів, які Україна підписувала би при вступі в НАТО.
"Україна не є членом НАТО. Нам потрібно або увійти в НАТО, або шукати іншу модель. Ми її знайшли – міжнародні гарантії безпеки. На прикладі НАТО: якщо починається збройний конфлікт чи якась спецоперація, НАТО приймає рішення в умовах консультацій з країнами, які входять до НАТО. Ці консультації не регламентовані часом. В тому форматі, який ми попередньо зробили, ці консультації повинні пройти не більше, ніж за 3 дні. Протягом трьох днів повинно бути рішення країн-гарантів. Рішення про надання зброї, входження військ цієї країни. Тобто це формат НАТО, але трохи краще", – акцентував Тимошенко.
Він додав, що питання Криму також є у договорі. Мирним шляхом протягом наступних 15 років Україна визначатиме, як вирішити питання Криму на вигідних для себе умовах.
