Закон про олігархів, підписаний президентом Володимиром Зеленським, буде передано для оцінки "Венеціанській комісії".
Як повідомляє Офіс президента, Володимир Зеленський провів зустріч з генеральним секретарем Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич у Києві.
Співрозмовники торкнулися питання практичної підтримки з боку Секретаріату Ради Європи європейської інтеграції України, зокрема у сферах захисту прав людини, забезпечення верховенства права та розвитку демократичних інституцій, високо оцінивши цю взаємодію.
У цьому зв’язку президент поінформував генсекретаря Ради Європи про підписання ухваленого Верховною Радою антиолігархічного закону. Як було домовлено між Зеленським і головою Європейської комісії "За демократію через право" (Венеціанська комісія) Джанні Букіккіо, текст закону в редакції, яку підписав глава держави, буде надано комісії для розгляду та підготовки висновку.
Читайте такожРазумков звинуватив комітет Ради у спробі сфальсифікувати закон про олігархів
Закон про олігархів: що про нього відомо
Як повідомляв УНІАН, 14 вересня на той момент голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що законопроект про олігархів може розглядатися парламентом навіть тоді, коли він переданий до Венеціанської комісії. При цьому він повідомив, що законопроект був направлений до Комісії ще 10 вересня.
Разумков направив законопроект про олігархів до Венеціанської комісії попри позицію фракції "Слуга народу", яка виступала проти цього кроку. Це стало однією з причин його відставки з посади голови ВР.
3 вересня Верховна Рада ухвалила президентський закон "Про запобігання загроз національній безпеці, пов'язаних з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну і політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" (№5599). Його розглядали за спецпроцедурою і розглянули лише 13 поправок з поданих 1 тис. 270.
Законом визначено, що олігархом вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на ЗМІ; є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який після дня введення в дію цього закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище; підтверджена вартість активів особи та суб'єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є, перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Особам, включеним до Реєстру олігархів, забороняється, зокрема, здійснювати внески у вигляді власних грошових коштів, виконання робіт, надання товарів, послуг на підтримку політичних партій, здійснювати внески до виборчих фондів кандидатів (крім власного виборчого фонду) під час виборчого процесу; бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації; фінансувати будь-яку політичну агітацію, або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами. Особа, визнана олігархом, з моменту її включення до Реєстру зобов'язана подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Ряд депутатів були незадоволені спеціальною процедурою розгляду законопроекту, оскільки вони не мали можливості поставити на розгляд парламенту свої поправки до законопроекту.
24 вересня у ВР було зареєстровано 12 проектів постанов, якими пропонувалося скасувати рішення про ухвалення цього закону. 19 жовтня народні депутати розблокували підписання закону.
3 листопада ВР усунула "неузгодженості" в законі про олігархів, уточнивши повноваження РНБО.
Відповідно до закону, рішення про визнання особи такою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархом), ухвалюється Радою національної безпеки і оборони України на підставі подання Кабінету міністрів України, члена РНБО, Національного банку України, Служби безпеки України або Антимонопольного комітету України.
5 листопада Зеленський підписав закон про олігархів.
