Україна хоче, щоб світ визнав борщ частиною української культурної спадщини / ua.depositphotos.com

Борщ нещодавно став причиною для нової битви у боротьбі України за незалежну національну ідентичність і проти багатьох століть російського домінування. На початку жовтня Міністерство культури країни вирішило, що час додати поживний суп до списку нематеріальних елементів української культурної спадщини.

Власне, Україна сподівається добитися, щоб міжнародна спільнота визнала країну місцем історичного походження борщу, включивши його у список культурної спадщини ЮНЕСКО. Ця кампанія - черговий крок в українських зусиллях дистанціюватися від Росії, чиї твердження про історію, культуру, мову і навіть кулінарію часто затьмарюють українські на світовій арені. Про це пише Atlantic Council.

Читайте такожСкільки коштує зварити борщ: в Україні подешевшали овочіМинулого року офіційна сторінка уряду Росії в Twitter розлютила багатьох українців, назвавши борщ "однією з найбільш відомих й улюблених російських страв і символом національної кухні". Дехто іронізував тоді, що Кремлю мало окупації Криму. Він тепер намагається ще й українські страви привласнити.

Відео дня

У битві за борщ Росія навряд чи покірно визнає поразку. Наступного дня після того, як Міністерство культури України ухвалило своє рішення щодо визнання страви частиною національної культурної спадщини, Москва дала зрозуміти, що її ці кулінарні ініціативи Києва не влаштовують. В статті російського урядового видання "Российская Газета" український крок назвали "новою підставою для міжнародного скандалу".

У Росії за плечами давня історія видавання української культури й спадщини за свою. Вона привласнювала все: від народних танців до різдвяних щедрівок. Впродовж століть контролю над Україною Росія також вивезла багато артефактів з українських церков, монастирів, палаців й археологічних місць. Москва виставляє ці пам'ятки в російських музеях, називаючи їх елементами російської національної історії.

Частково проблема полягає в тому, що коріння сучасних України і Росії бере свій початок з середньовічної Київської Русі. Сучасній Україні належить столиця і більшість важливих місць тієї епохи. Але століття імперського правління над Україною дозволили Москві контролювати історичні твердження без будь-яких перешкод. І таке становище зберігалося аж до розпаду СРСР.

Читайте такожBloomberg: Росія втрачає свою пострадянську гегемоніюВ результаті твердження Росії, що саме вона - спадкоємець Київської Русі, зазвичай користується поширеним прийняттям. В цей час альтернативна інтерпретація України лишається на задньому плані. Здобувши незалежність в 1991 році, Київ почав чинити опір, відбираючи назад у Росії різні аспекти своєї ідентичності в рамках широкої державотворчої роботи.

Після російської військової агресії проти України в 2014 році це стало питанням національної безпеки. Історичні посягання Кремля грають центральну роль в гібридній війні проти України. Тож здатність Києва наполягати на альтернативній і незалежній ідентичності перестала бути суто академічною проблемою.

Ці зусилля включали успішну кампанію МЗС України CorrectUA, яка почалася в 2018 році. В її рамках іноземні ЗМІ заохочували перейти на україномовну транслітерацію для українських топонімів. Це допомогло переконати впливові видання, такі як Associated Press, BBC, Financial Times, Washington Post і Guardian, почати писати назву української столиці як Kyiv замість Kiev.

Українська боротьба за те, щоб вирватися з тіні Росії, виходять за межі питання історичної і національної ідентичності. За останні шість років гібридної війни вона вплинула фактично на кожен аспект щоденного життя: від бізнесу до ЗМІ, культури і релігії.

Читайте такожThe Economist: Незалежність церкви України досі в епіцентрі геополітичної битвиПоки що найбільшим досягненням країну у національній розбудові стало здобуття права створити незалежну православну церкву України. Цей прорив за 2018 рік вдарив по одному з останніх ознак російського домінування над українським суспільством. РПЦ відреагувала різко, розірвавши зв'язки з Вселенським патріархатом в Туреччині. Москва намагалася переконати інші православні країни не визнавати нову українську церкву.

В процесі болючого геополітичного розриву між Україною і Росією страждають також економічні зв'язки. Об'єми імпорту й експорту між країнами обвалилися до рекордно низьких показників. Китай відібрав у Росії титул найбільшого торговельного партнера України. ЄС також закріпив свою роль як найбільшого ринку для українського експорту завдяки домовленостям про зону вільної торгівлі, прописаним в Угоді про асоціацію за 2014 рік.

Колись майже невидимі фізичні кордони між Україною і Росією стали набагато твердішими за останні 6 років. Пряме авіасполучення між країнами було зупинене в 2015 році. А залізничних рейсів радикально поменшало. Тим часом, більшість російських знаменитостей не можуть в'їхати в Україну через публічну підтримку російської агресії або через незаконну поїздку в окупований Крим.

Читайте такожBloomberg: Жодна країна не виняткова, Росії пора це засвоїтиЩоб скоротити можливості Кремля вести інформаційну війну всередині України, російські телеканали були заблоковані, так само як і доступ до російських соціальних мереж. Також були спроби збільшити відсоток україномовного контенту на медійному ландшафті України. В останні роки це допомагало посилити бум в українській музиці й кіно-виробництві.

Зусилля добитися визнання борщу українським - це частина більш широкого процесу. Ця страва популярна в усій Східній Європі. Його рецептура в самій Україні дуже різноманітна. Але борщ займає особливе місце в національній свідомості країни. Так само, як шампанське походить з Франції, а пармезан - з Італії, українці вважають борщ своїм і тепер хочуть, що світ це визнав.

На перший погляд це може здатися бурею в ложці. Але ініціатива Києва відображає великий історичний процес в країні, яка хоче вибратися з міжнародної тіні.

Вас також можуть зацікавити новини: