Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляє, що Європейський Союз має бути готовим підвищувати ціну для Росії за її агресію і порушення прав людини.
Як повідомляє МЗС України, сьогодні Кулеба провів першу телефонну розмову з міністром закордонних справ Естонської Республіки Євою-Марією Лійметс.
Міністри обговорили політику ЄС щодо Російської Федерації напередодні засідання Ради міністрів ЄС, присвяченого цій темі. Зокрема, Кулеба відзначив два ключових факти, які не дозволяють говорити про можливу зміну підходів.
“Перший факт: Москва не зробила жодного конструктивного кроку назустріч нормалізації відносин, не дала жодних підстав говорити про зміну чинних п’яти принципів політики ЄС щодо Росії. Другий факт: зберігаючи конструктивну налаштованість, ЄС має бути готовим підвищувати ціну для Росії за порушення міжнародного права та прав людини”, - заявив Кулеба.
Також міністр переконаний, що санкційні механізми ЄС за порушення прав людини мають застосовуватися як до винних у репресіях проти опозиції та мирних протестувальників у Росії, так і до винних у злочинних діях РФ у тимчасово окупованому Криму.
“Візит Жозепа Борреля (віце-президент Європейської комісії, високий представник Європейського Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики) до Москви засвідчив, що на європейську ввічливість російська сторона відповідає безцеремонною грубістю”, - зауважив він.
Також Кулеба поінформував співрозмовницю щодо безпекової ситуації на тимчасово окупованих територіях України та подякував Естонії за незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також режиму санкцій ЄС проти РФ.
Міністр привітав рішення Естонії долучитися до Кримської платформи і підтвердив запрошення президента України Володимира Зеленського президенту Естонії Керсті Кальюлайд відвідати її інавгураційний саміт.
Крім того, Кулеба привітав позитивний досвід співпраці України та Естонії у протидії загрозам міжнародному миру та безпеці під час непостійного членства Естонії у Раді Безпеки ООН, висловив впевненість у подальшій тісній співпраці.
Сторони обговорили підготовку до другої Глобальної конференції з питань свободи ЗМІ (GCMF21), яка відбудеться цьогоріч в Естонії та погодилися, що однією з її важливих тем має стати боротьба з дезінформацією, зокрема на основі досвіду, який Україна набула за роки успішної протидії російській пропаганді.
Напередодні стало відомо, що Рада Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ країн-членів 22 лютого розгляне розвиток відносин з Російською Федерацією.
Відносини Євросоюзу і Росії: що передувало
- За підсумками нещодавнього візиту до Москви віце-президент Європейської комісії, високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що Росія не зацікавлена в конструктивному діалозі з ЄС. За його словами, російська влада не хотіла використати його візит для налагодження конструктивного діалогу з Євросоюзом.
- У Москві Боррель закликав міністра закордонних справ Російської Федерації Сергія Лаврова виконувати Мінські угоди щодо врегулювання війни на Донбасі. Високий представник ЄС вказав на важливість поважання територіальної цілісності України.
- Пізніше з'явилась заява глави МЗС РФ Сергія Лаврова про готовність Росії розірвати відносини з ЄС. Зокрема, Лавров, відповідаючи на запитання, чи йде Росія до розриву з Євросоюзом, заявив: "Виходимо з того, що ми готові. Ми сусіди. Якщо брати колективно, вони як і раніше наш найбільший торговельний, інвестиційний партнер. Багато компаній тут працюють, сотнями, тисячами обчислюються спільні підприємства. Якщо бізнес взаємовигідний, ми будемо його продовжувати". Він переконаний, що РФ зараз з військового погляду стала повністю самодостатньою.
- При цьому, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що ЗМІ нібито спотворили сенс заяв Лаврова. Він пояснив, що йдеться про те, що Росія має бути готова "до якихось рестрикцій, до якихось обмежень та інших недружніх проявів".
- У МЗС Німеччини заявили, що здивовані словами Лаврова і вважають такі висловлювання "дивними". А в Брюсселі заявили, що розцінюють дії Москви як небажання йти на діалог і співпрацю.
