Українські інтернет-видання ініціюють створення Спільноти

00:17, 20 липня 2011
Наука та IT
2893 0

Як альтернативу держрегулювання

Українські Інтернет-видання ініціюють створення Спільноти професійних електронних медіа.

Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомила виконавчий директор Інституту масової інформації (ІМІ) Вікторія СЮМАР на прес-конференції на тему: "Саморегулювання вітчизняних електронних медіа як альтернатива державного регулювання в українському сегменті Інтернет".

Вона зазначила, що приєднання до Спільноти професійних електронних медіа відбувається шляхом заповнення заяви в електронній формі на веб-сайті ІМІ (http://imi.org.ua/node/add/mass-media). За словами В.СЮМАР, Спільнота професійних електронних медіа - це добровільне об`єднання професійних електронних медіа з метою здійснення незалежного саморегулювання галузі.

Вона висловила сподівання, що Інтернет-ЗМІ скористаються цієї ініціативою і приєднаються до неї для того, щоб вийти на інший рівень розвитку Інтернету. В.СЮМАР зазначила, що Інтернет-видання непокоїть бажання держави контролювати та регулювати Інтернет. «Порушення кримінальної справи щодо погроз Інні БОГОСЛОВСЬКІЙ у її блозі і, як наслідок, допити і великий інтерес правоохоронних органів до серверів провідних українських інтернет-ресурсів «Української правди» і «Кореспондент. net» - це серйозний дзвіночок, що держава бажає якось це контролювати. Те ж саме відбувається в Донецьку з інтернет-виданням «Острів», де, по суті, міліція зробила запит до провайдера з приводу доступу до серверів «Острова»,- сказала вона.

В.СЮМАР відзначила, що гарних законів щодо регулювання Інтернету в світі немає. За її словами, є погані приклади регулювання Інтернету, зокрема в Казахстані, Білорусі і Туреччині. «Найпередовіший світовий досвід демократичних країн - це якраз досвід саморегулювання, коли самі інтернет-видання для себе визначають правила, за якими можна ідентифікувати ті ресурси, які цих правил дотримуються», - додала вона.

В.СЮМАР повідомила, що до ІМІ звернулися декілька інтернет-видань, які хотіли б мати незалежний майданчик для такої самоврядної ініціативи. За словами В.СЮМАР, якщо будуть претензії до зареєстрованих видань, то вже сама спільнота, а не держава бере на себе зобов`язання з`ясувати, в чому суть цих претензій. «В такий спосіб Інтернет-спільнота перебирає на себе досить серйозні функції, на які держава потребувала б додаткові кошти, тому що мали б бути якісь люди, які б цим займалися», - додала В.СЮМАР.

У свою чергу голова правління Інтернет асоціації України (ІнАУ) Тетяна ПОПОВА зазначила, що в Інтернет асоціації України вважають, що участь держави в процесі переходу до інформаційного суспільства має бути прямо обмежена координаційними функціями. «Політичні, економічні, правові механізми мають використовуватися державою лише для регламентації правил гри для учасників процесу, а законодавча база та методи адміністрування мають створюватися лише в цілях, які сприяють притоку інвестицій та розвитку справедливої конкуренції», - сказала вона. На переконання Т.ПОПОВОЇ, єдиним виключенням з правил, яке передбачає застосування контрольних державних функцій, пов`язано з обмеженням розвитку кіберзлочинності.

Вона вважає, що розвиток громадського регулювання Інтернету - це реальний крок на шляху розвитку в Україні громадянського суспільства.

 

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter