Чому не слід користуватися піратськими ресурсами? Передусім це підтримка бізнесу, який ґрунтується на крадіжці. Та це не єдина причина. Використання піратських ресурсів приховує суттєві ризики для безпеки кожного користувача.

1. Зараження пристрою вірусами

На сайтах для перегляду чи завантаження піратського контенту зазвичай багато спливних вікон і потенційних вірусів, які можуть завдати шкоди вашим пристроям. І навіть безпроблемне використання одного сайту протягом якогось часу аж ніяк не гарантує, що він не піднесе прикрих "сюрпризів" у майбутньому.

Усупереч поширеній думці, вірус можна підхопити не лише під час скачування файлу — достатньо клікнути на спливне вікно оголошення чи відвідати нелегальну платформу. А на антивірусне ПЗ цілковито покладатися не варто, якщо воно не має опції "захист від кібератак" (яка зазвичай є лише у преміум версіях).

За результатами опитування на замовлення Digital Citizens Alliance (організація у США, що займається проблемою безпеки в Інтернеті) 2021 року американці, котрі користувалися піратськими пристроями чи додатками, утричі частіше повідомляли про проблеми, пов’язані зі шкідливим ПЗ, порівняно з тими, хто не "піддався спокусі". Аналогічний висновок прозвучав і в дослідженні університету Карнегі-Меллона 2018 року.

2. Втрата персональних даних

Зараження пристрою вірусами — ще півбіди, а от подальша кібератака — це вже куди "болісніший" наслідок. Так хакери можуть отримати доступ до платіжних карток, прив’язаних до Google Pay, вкрасти паролі чи блокувати доступ до якихось файлів, вимагаючи викупу (отримання якого, звісно, не гарантує відновлення даних), а також використовувати методи фішингу.

В інших випадках злочинці використовують зламаний пристрій користувача як бот-мережу, що нею послуговуються для DDoS-атак та інших незаконних дій у кіберпросторі. Способів безліч, але результат один — фінансова й моральна шкода людині, яка просто хотіла переглянути відео чи послухати музику на безневинному, здавалося б, ресурсі.

3. Шкода для творчості улюблених артистів

Цифрове піратство завдає великої фінансової шкоди творчій індустрії. Наприклад, у дослідженні, опублікованому TechCrunch, було підраховано, що Netflix може втрачати $192 млн щороку від піратства.

Втрати великого правовласника можуть не чіпати "за живе", бо здається, ніби для нього вони незначні (хоча це не так). Та от інша аналогія: уявіть, що ви початківець — автор пісень і музикант. Витратили цілий рік на написання свого першого альбому, він нарешті готовий і виходить на ринок. Ви починаєте заробляти сякі-такі гроші. Однак незабаром виявляється, що ваш альбом було безкоштовно скопійовано й поширено в Інтернеті. Тепер ви починаєте втрачати гроші й через це не можете дозволити собі вартісного промо і створення другого альбому. Зрештою припиняєте діяльність.

Тепер важливо не допустити помилкового висновку, ніби брак особистого внеску у фільм, альбом чи інший вид контенту не вирішить долі автора. Бо що буде, коли так подумає багато хто? Таких прикладів вистачає і в інших галузях. Приміром, людина вирішує, що її внесок у сортування сміття та розумне споживання — мізерний, і відмовляється від цього взагалі. В результаті галузь розвивається украй повільно.

4. Інформаційна безпека

Як повідомляє кіберполіція, близько половини популярних в Україні піратських ресурсів — російські. Крім того, більшість національних є російськомовними, а деякі провайдери, що незаконно транслюють телеканали, додають у пакет зокрема й російські канали.

Це ще одна суттєва загроза від нелегальних ресурсів. Тоді як в Україні активно розвивається і популяризується якісний національний контент, який заслуговує на увагу й підтримку, використовувати ресурси країни-агресора — означає нехтувати інформаційною безпекою, не кажучи вже про етичний бік питання.

Отже, ми назвали чотири головні загрози піратства, але є ще й додаткові неприємності, з якими ви ніколи не зіштовхнетеся у процесі користування легальними ресурсами. А саме: гірша якість відео та озвучення, величезна кількість реклами, а іноді навіть неоригінальні версії фільмів або ігор, які автори спеціально викладають у мережу, аби "провчити" користувачів.

В'ячеслав Мієнко, керівник антипіратської Ініціативи "‎Чисте небо", зазначає: "Все більше гравців медіа та рекламного ринку розуміють, що піратство шкодить всім. Телеканали, провайдери, ОТТ-платформи, рекламні агентства та інші учасники приєднуються до "Чистого  неба", аби разом протистояти крадіжкам контенту. З'являється все більше проєктів та законодавчих ініціатив, направлених на захист інтелектуальної власності, наприклад, нещодавно Україна додала перші піратські ресурси до міжнародного "чорного списку" WIPO Alert.

А ось користувачі хоч і показують позитивний тренд у збільшенні споживання легального контенту, але зміни відбуваються дуже повільно. А це насправді серйозна загроза для них. Тож не варто гнатись за безкоштовним контентом, адже бізнесу з безкоштовними послугами не існує — і якщо ви не платите за контент, на вас все одно заробляють".

Олександр Папуця, керуючий партнер адвокатського об’єднання Smartsolutions, говорить про ще одне застереження: "Останнім часом у зв’язку із широким проникненням онлайнових медіасервісів набуло популярності поширення оплачених доступів абонента іншим особам за порівняно невелику плату (шерінг акаунту). Однак не варто забувати, що, попри легальну можливість отримання додаткових доступів до акаунту передплатника (наприклад, членів його сім’ї) або можливість активувати його на різних пристроях, надання дозволу використовувати підписку третіми особам з корисливою метою не допускається і може мати наслідки не лише для таких розповсюджувачів, а й для самого передплатника на цей сервіс".

Дивіться і слухайте легально!

За посиланням можна ознайомитися з переліком легальних платформ, які рекомендує антипіратська ініціатива "Чисте небо".