17 вересня відзначається свято ікони Божої Матері, так званої «Неопалима Купина». За переказами, у вигляді тернового куща, що горить, але не згорає Мойсею явився Бог, щоб закликати пророка вивести народ Ізраїля з Єгипту.
У християнстві Неопалима Купина стала прообразом Богоматері, що символізує непорочне зачаття Діви Марії.
Читайте також16 вересня Православна Церква вшановує пам'ять ікони Пресвятої Богородиці "Писидийской"
Образ відомий з ранніх століть християнства. Спочатку «Неопалима Купина» зображувалася у вигляді палаючого куща з укладеним в ньому образом Богоматері (зазвичай в типі Оранти) і схиленим на коліна пророком Мойсеєм перед ним. Пізніше, вже в XVI столітті, склався досить складний символіко-алегоричний образ у вигляді восьмикутної зірки.
У центрі ікони розташовується зображення Богоматері з немовлям, яка, як правило, тримає в своїх руках ряд символічних атрибутів, пов'язаних з старозавітними пророцтвами.
Інша тема ікони — служіння ангелів Богоматері і поклоніння небесних сил чудесного народження Бога від Діви — їхнє зображення розташовуються в променях восьмикутної зірки; серед них — архангели і безіменні ангели — уособлення стихій, відомі з Розумної Палеї, Книги Еноха та інших апокрифічних творів.
У цілому ця тема знайшла своє відображення в багатьох богослужбових текстах, звідки, очевидно, і була запозичена.
Ікона «Неопалима Купина» шанується як заступниця під час пожеж. 12 вересня 2008 року президент України підписав указ, який встановив новий професійне свято — День рятувальника України, що відзначається в день святкування ікони Божої Матері «Неопалима Купина».
Що можна і що не можна робити на це свято
У народі Неопалиму Купину цілком природно вважали охоронницею від пожежі і блискавки. Відповідну молитву виголошували в це свято. Крім того, існував звичай у разі пожежі обходити довкола палаючого будинку з іконою Богородиці Неопалимої Купини.
Наші предки знали багато повір'їв, пов'язаних з пожежами, які були найстрашнішим лихом для селян поряд з неврожаєм.
Наприклад, говорили, що пожежу, викликану блискавкою, можна загасити молоком від чорної корови, квасом або пивом. Вірили також, що якщо кинути в палаючий будинок білого голуба, то полум'я згасне.
Врятувати від грозового пожежі могли чорна собака або кішка, що живуть в будинку. Існували й особливі прикмети: пожежу віщували миші, що біжать по підлозі; зозуля, що летить по селу; заєць, той, що біжить по селищу.
Цікаво, що пожежну бочку не можна було тримати у повній справності; говорили, що бути готовим до пожежі — спокушати бога. В цей час жінки починали викопувати цибулю, а чоловіки обходили сінники і тикали в них вилами — щоб прогнати із сіна «гнетуху» і «трясуху», духів хвороби, які можуть взимку напасти на худобу. Так само вилами тикали в сухий мох, якщо будували будинок.
