Таку думку висловив заступник директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури Віктор Вечерський на прес-конференції в УНІАН.

Він підкреслив, що в жодному офіційному документі ЮНЕСКО нічого немає про таку можливість.

«Бути вилученим із Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО набагато складніше, ніж потрапити до нього. Оце я вам хочу сказати як професіонал», - зауважив В.Вечерський.

Відео дня

Він наголосив, що на сьогодні органами охорони культурної спадщини не видавалось жодних погоджень на будівництво у буферній зоні Софії по вулиці Гончара у Києві.

«Що стосується забудови у буферних зонах, то це питання перебуває під контролем. Відносно забудови по вулиці Гончара - я думаю, всі знають, що прийнято рішення про скасування проекту землевідведення, але треба почекати, які будуть подальші юридичні дії», - наголосив фахівець.

За словами В.Вечерського, якщо Київрада дійсно передала у приватну власність земельну ділянку на території пам’ятки археології національного значення, то вона порушила законодавство. При цьому він не виключив, що забудовник, в якого забрали ділянку, може вимагати компенсації.

На цю тему: ЮНЕСКО погрожує викреслити Софію Київську зі списку всесвітньої спадщини

Як повідомляв УНІАН, 6 липня на 36-й сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка проходила у Санкт-Петербурзі, у проекті рішення сесії комітет закликав Україну ввести мораторій на будівництво в буферних зонах навколо Києво-Печерської лаври і Софії Київської та зобов'язав до лютого 2013 року надати список будівель біля цих заповідників, оскільки в іншому разі наступного року вони можуть бути внесені до переліку об'єктів, що перебувають під загрозою.

До лютого 2013 року Україну також зобов'язали надати ЮНЕСКО докладні плани буферних зон з урахуванням технічних характеристик і переліком існуючих споруд. Крім того, Україні порадили створити колегіальний орган для управління Лаврою і Софією, який би об'єднав представників органів влади, релігійних структур і громадських активістів.

Крім цього, комітет розглядав можливе включення до Списку об'єктів всесвітньої спадщини Андріївської і Кирилівської церков.