На Україну чекає важка зима без достатньої західної підтримки, особливо з боку Сполучених Штатів Америки.
Як йдеться у статті німецького видання Die Zeit, якщо рік тому президента Володимира Зеленського у Вашингтоні "зустрічали як героя", то кілька днів тому він "даремно просив якнайшвидше поставити додаткову зброю та боєприпаси", наголошуючи, що без цієї підтримки жертв буде більше.
"Знову оголошена допомога досягла мінімуму у період із серпня по жовтень 2023 року - майже на 90% нижче порівняно з тим самим періодом 2022 року", - зазначив економіст Крістоф Требеш.
Із 42 країн, які підтримували Київ, лише 20 оголосили про нові пакети допомоги. Значно ускладнили ситуацію критичні проблеми США, адже ця країна була основним донором техніки та снарядів та постачала 42% усієї оборонної допомоги.
Видання зазначає, що країни ЄС розуміють, що не зможуть замінити допомогу США. Понад 100 парламентаріїв із Європейського союзу закликали у відкритому листі до членів Конгресу затвердити фінансову допомогу Україні. Навряд чи це подіє, адже республіканці дорікали Європі, що вона повинна сильніше підтримувати Київ.
Ба більше, в ЄС також немає впевненості у продовженні фінансування України. Німецька газета вказує, що €50 млрд у вигляді кредитів та грантів "не затверджено остаточно". Наразі Україну підтримують Німеччина та скандинавські країни.
Допомога Україні - проблемні моменти
Нагадаємо, що вночі скандальний прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наклав вето на допомогу Україні у вигляді €50 млрд від Європейського союзу.
"Підсумок нічної зміни: вето на додаткові гроші Україні, вето на перегляд багаторічного бюджету. Ми повернемось до цього питання наступного року на саміті ЄС після відповідної підготовки", - заявив Орбан у соціальній мережі Х.
Водночас президент Європейської ради Шарль Мішель впевнений у фінансуванні України попри угорське вето.
Водночас під питанням допомога від США. У другій половині жовтня президент Джо Байден подав до американського Конгресу запит на додаткове фінансування у розмірі 106 млрд доларів, 61 млрд доларів з яких передбачено на підтримку України.
Кілька тижнів республіканці всіляко блокували його просування, фактично взявши питання допомоги Україні в заручники. Представники Республіканської партії вимагають посилення міграційної політики США на тлі ситуації на південному кордоні і відмовляються розглядати допомогу Україні без просування з цього питання. Зокрема, всі республіканці в Сенаті голосували проти розгляду цього законопроекту.
14 грудня представник Білого дому Джон Кірбі заявив, що законодавці-республіканці пішли на святкові канікули, так і не погодивши запит президента Байдена на додаткове фінансування, де йдеться в тому числі про допомогу Україні. Як і Сенат, Палата представників повернуться до роботи лише 9 січня 2024 року.
Пізніше стало відомо, що Сенат все ж відклав відхід на канікули, оскільки переговори про допомогу Україні та безпеку кордонів тривають.
