REUTERS

Пришвидшення за підтримки Росії наступу військ Башара Асада проти провінції Ідліб на північному заході Сирії швидко перетворюється в найгіршу гуманітарну катастрофу війни, яка триває вже дев’ятий рік. Більше мільйона людей втекли від нової бійні, яку влаштував режим за підтримки іранських бойовиків й російських ВПС.

Про це пише Financial Times, нагадуючи, що до війни населення Сирії складало 22 мільйона людей. Але приблизно половина цих людей були змушені переселитися, з них 6 мільйонів тепер за кордоном. Новий приплив біженців, які прямують до західної межі Туреччини й заповнюють два анклави в Сирії, які турецькі війська захопили в 2016 і 2018 роках, може швидко подвоїти цю цифру.

Читайте такожАнкара пригрозила ЄС відкрити кордони для сирійських біженців

Відео дня

Такі останні події можуть відродити «міграційну» істерію, яка охопила Європу в 2015-2016 роках й посилила популістську ксенофобію. Росія й Туреччина, які стали головними силами в Ідлібі, добре про це знають.

Видання нагадує, що перша міграційна криза почалася після того, як Росія втрутилися в сирійську війну, щоб врятувати режим Асада. Зрештою, Туреччина домовилася з ЄС, що вона стримає наплив біженців. На турецькій території зараз живе 3,6 мільйона сирійців. Крім того, Анкара збудувала стіну на кордоні, покликану не допустити проникнення нових біженців. Росія й Туреччина у свій час утворили ситуативний альянс в Сирії, в який входив також Іран. Хоча вони підтримували різні сили на полі битви. Москва підтримує армію Асада, а Анкара – бойові групи, які добиваються повалення режиму. В 2017 році Росія й Туреччина домовилися про створення чотирьох «зон деескалації», однією з яких став Ідліб. Режиму Асада, який опирається на алавітську меншину й страждає від нестачі солдатів у війні проти сунітської більшості в Сирії, потрібен був простір для маневру.

Читайте такожBusiness Insider: Туреччина і Росія за крок від війни в Сирії

Домовленості, які уклади президенти Володимир Путін і Раджеп Таїп Ердоган, розвалилися. Тому що турецька сторона і її сирійські союзники відмовилися позбуватися бойових груп, пов’язаних з «Аль-Каїдою», які налічують до 20 тисяч бійців у Ідлібі. Росія допомагає Асаду в наступі на провінцію з метою взяти її під контроль. Обстріли, які влаштували сили режиму, вбили 13 солдатів Туреччини за останній тиждень. Анкара на шляху до конфлікту з Москвою, хоч вона висловлює свої ультиматуми Дамаску. Опинившись під перехресним вогнем, три мільйони людей в Ідлібі, які пережили удари авіації по лікарнях, школах, ринках і пекарнях, тепер тікають з так званої «зони деескалації».

Хоч Росія й Туреччина в конфлікті між собою в Ідлібі, вони однаково хочуть використати чутливість ЄС до напливу біженців для того, щоб змусити союз підтримати їхні цілі в Сирії. Ердоган регулярно погрожує відкрити всі шляхи, по яким біженці рухались в Європу. Росія ж переконує Францію й Німеччину, що вона може репатріювати всіх сирійців, якщо ЄС змириться з правлінням Асада й профінансує відбудову Сирії. Таким чином, у союзу немає хорошого вибору.

Як Туреччина з її союзниками, так і Росія з режимом в Дамаску намагаються змінити демографію охопленої війною країни, по-суті проводячи етнічні й релігійні чистки. Росія не може виконати свою обіцянку повернути всіх сирійських біженців додому. Асад не дозволить відновлення старого демографічного балансу. Адже до війни 70% населення були сунітською більшістю, яка майже повалила його режим.

Читайте такожForeign Policy: Перемоги Росії на Близькому Сході й в Україні – це міраж

У свою чергу, Туреччина хоче, щоб ЄС підтримав створення буферної зони в курдських регіонах на півночі Сирії, щоб не дозволити їм підтримувати зв’язок з курдськими заколотниками на турецькій території. На додачу до захоплених двох анклавів на сирійському північному заході, Анкара також взяла під контроль регіон на північному сході, з якого США вивели свої війська в жовтні. Метою цього турецького кроку було відкинути назад курдські сили, які були на передовій війни проти «Ісламської держави», поки адміністрація Дональда Трампа не зрадила їх.

Ердоган пропонує переселити мільйони сунітських біженців у цей регіон. І він хоче, щоб ЄС допоміг це зробити. Це нереалістичний план. Але Туреччина може піти в наступ проти курдів й створити новий наплив біженців у Європу.