
НАТО нарощує свою присутність в Арктиці – крок, розрахований не стільки на стримування Росії, скільки на стримування президента США Дональда Трампа. Дипломати та експерти стверджують, що ці зусилля – здебільшого "ребрендинг". Їхня мета – заспокоїти президента США у відповідь на загрозу, яка багато в чому перебільшена.
Співрозмовники видання, серед яких були дипломати НАТО, офіційні особи Альянсу і військові аналітики, вказали на значний зсув уваги НАТО до цього регіону, викликаний інтенсивним тиском США після погроз Трампа анексувати Гренландію. Однак цей зсув продиктований насамперед політикою, а не нагальною військовою необхідністю, пише Politico.
НАТО офіційно позиціонує свою нову місію "Арктичний вартовий" (Arctic Sentry) як критично важливу. Однак ці дипломатичні зусилля демонструють намір союзників утримати Вашингтон на своєму боці на тлі побоювань, що відмова потурати Трампу в питанні Гренландії може обернутися катастрофою.
"Перед обличчям зростаючої військової активності Росії і зростаючого інтересу Китаю до Крайньої Півночі нам було вкрай важливо зробити більше", – заявив журналістам генсек НАТО Марк Рютте.
Фактор Трампа і "гіпотетична" загроза
Загроза Трампа щодо Гренландії, що пролунала в січні, стала переломним моментом для багатьох європейських країн, зміцнивши їхню думку про США як про постійно ненадійного союзника. Це питання нависає над Мюнхенською конференцією з безпеки, де держсекретар США Марко Рубіо зустрінеться з багатьма лідерами країн-союзниць.
Експерти стверджують, що будь-які побоювання з приводу безпеки сильно роздуті, оскільки НАТО більш ніж здатне впоратися з Росією в Арктиці.
"Я сподіваюся, вони просто проведуть ребрендинг якоїсь поточної діяльності. Якщо ж мова йде про велику кількість живої сили, особливо в Гренландії, то це обійдеться дорого", – вважає професор-дослідник і експерт з безпеки в Арктиці з Норвезького інституту міжнародних відносин Карстен Фріс.
Порожня погроза
Після неодноразових відмов виключити застосування сили для захоплення Гренландії, минулого місяця президент США нарешті відмовився від своєї кампанії з придбання датської території. Цьому відступу сприяла обіцянка Рютте і союзників, що НАТО буде ставитися до безпеки в Арктиці серйозніше.
Але експерти, як і раніше, глибоко скептичні щодо військової необхідності такої затії.
"Я не думаю, що НАТО має дефіцит можливостей в Арктиці. США здатні перекинути свої сили до Гренландії для захисту Альянсу", – заявляє аналітик Центру досліджень безпеки в Арктиці імені Теда Стівенса Метью Хікі. За його словами, з огляду на здатність США перекинути "тисячі" військових до Гренландії з Аляски "протягом 12–24 годин" і досвід, отриманий під час навчань Ice Exercises, "мова йде скоріше про комунікаційний розрив".
Вашингтон посилається на різні майбутні загрози для арктичного острова: величезний криголамний флот Москви, гіперзвукові ракети, які одного разу можуть пролетіти над Гренландією непоміченими, зростаюча співпраця РФ і КНР, а також танення льодів, що відкриває шляхи для підозрілих суден.
Але на практиці "загроза не змінилася з часів холодної війни", вважає професор Фріс. Співпраця Китаю і Росії в Арктиці залишиться "значною мірою символічною", вважає професор політології Арктичного університету Норвегії Марк Лантейн. Москва "нервує" через довгострокові плани Пекіна щодо регіону і навряд чи надасть йому розширений доступ.
І Росія все ще "значно поступається" НАТО. З початку повномасштабної війни проти України Москва втратила дві з трьох бригад, дислокованих на Крайній Півночі. На підготовку їх заміни піде "п'ять років або більше". Тим часом Норвегія, Німеччина, Данія і Велика Британія закуповують патрульні літаки Boeing P-8 для кращого спостереження за регіоном. Швеція і Фінляндія вступили в НАТО, ще більше зміцнивши "арктичні м'язи" Альянсу.
Полярні проблеми
Спочатку місія "Арктичний вартовий" переведе існуючі навчання (наприклад, датські Arctic Endurance в Гренландії) під егіду Об'єднаного командування НАТО у Вірджинії. У майбутньому це може означати відправку літаків і морських патрулів або створення постійного командування, пише ЗМІ.
Насправді деякі додаткові заходи дійсно могли б бути корисними, вважає старший науковий співробітник аналітичного центру RUSI Сідхарт Каушал: наприклад, розгортання більшої кількості безпілотних надводних суден для стеження за російськими підводними човнами і заповнення нестачі операторів сонарів. Але постійна морська присутність в Арктиці була б "абсолютно зайвою" і навіть небезпечною. "Це потенційно ставить судна в дуже складні кліматичні умови поблизу території, утримуваної Росією, де єдина інфраструктура підтримки – російська".
В даний час на космічній базі Пітуффік на півночі Гренландії знаходиться близько 150 американських військовослужбовців. І Данія, і Гренландія підкреслили, що відкриті для розміщення додаткових сил США в рамках існуючих домовленостей.
Однак розміщення більшої кількості військ було б марнотратством, йдеться в матеріалі. Проте для деяких союзників витрата грошей і техніки – це чесна угода заради запобігання розвалу Альянсу.
Інші новини про Гренландію
Раніше УНІАН повідомляв, що Трампу потрібна Гренландія з кількох причин. Наприклад, система протиракетної оборони (ПРО) США була б непридатною, якби Гренландія перебувала під контролем Росії або Китаю. Тому президент США хоче зробити все заради національної безпеки США.
Крім того, ми також розповідали про те, що Рютте врятував НАТО від конфлікту з Трампом у Гренландії, але за надзвичайно високу ціну. Він нібито виконав своє завдання щодо збереження єдності альянсу, завдання настільки складне, що не завжди може гарантувати задоволення всіх 32 членів альянсу.