Канцлер Німеччини, яка переживає гостру політичну кризу, Олаф Шольц кілька днів тому провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. Попри те, що в Німеччині зазначають, мовляв, "канцлер засудив агресивну війну Росії проти України", закликав "вивести війська та вести переговори" та заявив, що "Німеччина продовжить підтримувати Україну, стільки, скільки це необхідно", в Україні це сприйняли ледь не як зраду. Та варто розібратися, чому саме зараз відбулася така розмова та чи на часі вона.
З суб’єктивної точки зору, треба не забувати, що Шольц, скоріше за все, йде зі своєї посади. В Німеччині відбудуться вибори, і, можливо, тема України там буде використовуватися в якихось передвиборчих дебатах. А пан Шольц займає достатньо обережну позицію.
З об’єктивної позиції, я думаю, цей телефонний дзвінок - це така грав в поганого, "злого поліцейського", де цю роль виконує Олаф Шольц. Можна припустити, що в G7 йому доручили з'ясувати, змінилася чи ні ситуація в Кремлі (зважаючи на заяви очільника МЗС Росії Сергія Лаврова, який сказав, що позиція адміністрації Трампа ще більш жорстка, ніж попередньої).
Звісно, Путін дозволив публічно освітити цю розмову, адже для нього це можливість продемонструвати себе як "крутого хлопця" на тлі Шольца. Не треба забувати, що російський диктатор вважає собі рівними тільки США. А Шольц, думаю, цілком ймовірно вислухав чергову лекцію про Рюриковичів, і чому Україна повинна здатися.
З огляду на це, вважаю, всі зробили висновки, що хворий – не виліковний.
Звісно, президент України Володимир Зеленський не міг не відреагувати на цю розмову. На його думку, розмова Шольца і Путіна – "це скринька Пандори".
В цьому питанні логіка така: розмовляти з росіянами можна наступним чином – спочатку вдарити ракетами, а потім телефонувати. Тому що росіяни, й особливо Путін, будь-яку розмову телефоном вважають проявом слабкості. Тобто, в даному випадку мається на увазі, що варто менше розмовами займатися, а надавати Україні більше зброї й дозволити нарешті бити по території Росії.
Також, на думку Зеленського, тепер можуть відбуватися інші розмови з Путіним, інші дзвінки. І тут погоджуюсь з президентом. Не буде дивним, якщо зараз почне дзвонити Еммануель Макрон… А побоювання нашого президента, скоріш за все, полягає в тому, що знову будуть прикривати конкретні дії пустими розмовами.
Всі будуть лише імітувати бурхливу діяльність. Натомість нам зараз потрібні саме конкретні дії, а не порожні балачки. Щодо наших дій в цьому контексті, сподіваюся, що будуть удари українськими ракетами та безпілотниками туди, куди потрібно, щоб нафтопереробні заводи та аеродроми в РФ і надалі палали.
Тарас Загородній, керівний партнер Національної антикризової групи
