Країни з розвинутою економікою давно живуть за стандартами, що найцінніший актив, найдорожчий потенціал – це люди, саме за них ведеться жорстка конкуренція. Це стосується й великих талантів, й досвідчених фахівців, інженерів та управлінців, й кваліфікованих робітників, й навіть некваліфікованих – але старанних та працелюбних. Світ став відкритим та доступним, його глобальні закони передбачають вільний обмін товарами, послугами, фінансами та робочою силою. Але держава має зайняти чітку позицію: не лише нарікати, що українці емігрують, а пропонувати програми з заохочення, утримання робочої сили, розвитку власного потенціалу усіма доступними методами, в тому числі через самозайнятість та малий бізнес, створювати відчуття стабільності та впевненості в завтрашньому дню. Такої думки в Українському союзу промисловців і підприємців.
"Питання збереження трудових ресурсів стає проблемою національної економічної безпеки. В Польщі нині працює до 1 мільйона українських фахівців, і в 2017 році вона готова прийняти ще мільйон. Угорщина ухвалила рішення про працевлаштування 350 тисяч українців, і навіть Білорусь запрошує наших фахівців. За даними грудневого опитування компанії Research & Branding Group, близько третини українців працездатного віку думали чи думають про переїзд в іншу країну на постійне місце проживання. Набуває поширення таке явище, як еміграція бізнесу, коли потужні виробництва з, як правило, інноваційних сфер переносяться в країни-сусіди. Тобто, сучасні роботодавці готові скоріше платити високі зарплати в Євросоюзі, ніж миритися з діловою нестабільністю тут", – переконаний президент УСПП Анатолій Кінах.
В УСПП, Антикризовій раді громадських організацій піддають гострій критиці корупцію в сфері державного поводження з бізнесом, проблеми з захистом прав та інтересів підприємців, інвесторів через правоохоронні органи, суди.
Читайте такожЖурналісти розповіли історії успіху трьох українських бізнес-леді в Італії (відео)
Особливе обурення викликає ситуація, яка штучно створена навколо малого, середнього бізнесу наприкінці 2016 року – початку 2017року. Зростання мінімальної зарплати з започаткуванням групових перевірок роботодавців та шалених штрафів для тих, хто порушив законодавство щодо її виплати; нововведення сплати ЄСВ ФОПами за відсутності доходів останніх; "бульдозерна війна" з МАФами в столиці складаються в картину масованої атаки на малий бізнес, спроб максимального звуження рамки економічних прав і свобод підприємництва. Влада нібито забуває, що якщо в розвинутих країнах МСБ дає можливість реалізувати новаторську ініціативу, здійснити інноваційні проекти, то у нас малий бізнес часто є єдиним засобом виживання, шансом прогодувати себе й свою родину. Накидати йому на шию мотузку вкрай невідповідально та навіть небезпечно з точки зору можливої соціальної напруги.
В УСПП та Антикризовій раді громадських організацій наполягають: необхідно розробити комплексну програму підтримки самозайнятості, малого та середнього бізнесу. Загрози, невиправдані перевірки, штрафи, закриття мають бути викоренені з практики поводження з підприємництвом. Ключова ставка НБУ повинна послідовно знижуватись, водночас надаючи гарантії приватним банкам, спонукаючи їх кредитувати реальний сектор економіки. Податкове навантаження має бути мінімальним. Саме ці проблеми будуть обговорені в УСПП на початку лютого.
"Нарешті, тема ефективного використання трудових ресурсів, створення сприятливих умов для зайнятості на батьківщині має стати не лише предметом обговорення в соціальних мережах, а змістом відповідальної та системної державної політики. Годі спостерігати, як міграційний струмочок перетворюється на ріку. Треба вживати невідкладних заходів, починаючи з підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, поваги до робочих кваліфікованих професій, фахівців, інженерів, закінчуючи адекватною вартістю робочої сили. Це комплексне завдання треба виконувати негайно", – підсумував Анатолій Кінах.
