Фото ua.depositphotos.com

Найбільшими викликами наступної зими є посилення фізичного захисту енергетичних об’єктів, заборгованість балансуючого ринку та валютна лібералізація, без якої в України не буде змоги залучати іноземні інвестиції в генеруючі потужності.  

Про це під час дискусії DiXi Group про підсумки "воєнної" зими і стан енергосистеми розповів генеральний директор ДТЕК Енерго Ільдар Салєєв.  

Він зазначив, що на сьогодні було багато зроблено по забезпеченню першого рівня захисту енергетичних об’єктів. Але, за його словами, енергосистема потребує подальшого посилення захисту протиповітряною обороною та продовження робіт по зміцненню їх фізичного захисту.   

Відео дня

"Це те, над чим будемо працювати впродовж усього часу до наступного опалювального сезону", - зазначив він.   

Другим викликом він назвав залучення ресурсів для відновлення пошкоджених від обстрілів генеруючих потужностей. За словами Салєєва, з минулої зими ДТЕК відновив 10 енергоблоків ТЕС, що зазнали обстрілів. Але відновлено не все, адже у випадках серйозних руйнувань, наприклад, прямих влучань в турбінні відділення, потрібно тривалий час на відновлення та значні ресурси. Проте, на енергоринку залишаються проблеми з фінансовим забезпеченням для цього.     

"Тут не відкрию щось нове. Це, передусім, борги балансуючого ринку електроенергії, де працює і теплова, і гідрогенерація. На жаль, питання з боргами не вирішується так, як хотілося би. Приростають борги учасників ринку перед НЕК "Укренерго". Через це борги останнього перед виробниками електроенергії також ростуть. Це кошти необхідні для ремонтів ТЕС, відновлення і підготовки до наступної зими", - пояснив Салєєв.     

Третім викликом він назвав проблему валютної лібералізації, без вирішення якої виникне проблема обслуговування бізнесом міжнародних зобов’язань, а Україна не отримає іноземні інвестиції в генеруючі потужності.    

"Якщо говорити про нові потужності та нову розподільчу генерацію, це питання залучення інвестицій, передусім іноземних. Тут потрібно рухатися в питаннях валютної лібералізації. На сьогоднішній час, на жаль, ми не можемо повноцінно обслуговувати навіть ті інвестиції, які були зроблені раніше, у т.ч. через єврооблігації. Кошти по ним залучалися для вкладень в українську генерацію", - пояснив Салєєв.   

Проблема, за його словами, в тому, що існує заборона на купівлю валюти і направлення ресурсів для обслуговування цих зобов’язань перед кредиторами. Невирішення цієї проблеми, переконаний Салєєв, буде обмежувати можливості по обслуговуванню існуючих боргів перед іноземними кредиторами.  

"Ми ж розуміємо, що якщо ніхто не буде обслуговувати існуючі борги, ніхто нові інвестиції в Україну вкладати не буде. Тому, в такому випадку, мова про нові технології, про суттєві про інвестиції в розподільчу генерацію, на жаль, йти не буде", - зазначив він.

Раніше голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що НБУ буде рухатись за стратегією валютної лібералізації.