У разі загострення військового конфлікту на українському кордоні та вторгнення російських військ на територію України, українські реактори вціліють при попаданні в них предметів, що летять.
Про це, як йдеться в матеріалі УНІАН, заявив виконуючий обов'язки президента НАЕК "Енергоатом" Петро Котін.
За словами Котіна, українські реактори готові до можливого потрапляння предметів, що летять, а оболонка і корпуси реакторів передбачають відповідні ризики.
Що стосується можливої відсутності в країні інтернету та зв'язку, яка може відбуватися в період військової турбулентності то, за словами керівника атомної компанії, це не завадить українським АЕС працювати в безпечному режимі.
Читайте такожЯкщо завтра війна: в "Енергоатомі" розповіли, що робитимуть з АЕС
"Якщо інтернет впаде, то нічого страшного з атомними електростанціями не трапиться. Вони спокійно працюватимуть без нього, як це було, наприклад, в доінтернетні часи. Що стосується зв'язку, то АЕС будуть функціонувати в автономному режимі, є необхідні внутрішні засоби зв'язку", - сказав він.
Можлива ескалація на кордоні:
Видання Washington Post восени 2021 року, посилаючись на заяви своїх анонімних джерел, написало, що Росія відновила нарощування військової сили на кордоні з Україною. Крім того, в соцмережах стали з'являтися відеоролики з ешелонами військової техніки, зокрема танками та ракетами, які перевозять в південні та західні регіони Росії. За даними видання, в США і Європі на це звернули увагу після завершення російсько-білоруських військових навчань "Захід-2021".
У Міністерстві оборони України тоді заперечували поширену виданням The Washington Post інформацію про нарощування Росією військової сили біля українського кордону. Оприлюднені в ЗМІ дані про переміщення військ РФ в Міноборони назвали "елементом спеціальних інформаційно-психологічних дій, які по суті є плановими заходами в рамках переміщення військ після завершення навчань".
Пізніше видання Politico оприлюднило свіжі супутникові фотографії, які підтверджують повідомлення про те, що Росія знову зосереджує війська і військову техніку на кордоні з Україною.
Згодом керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв'ю виданню Military Times повідомив, що Росія сконцентрувала біля кордону з Україною 92 тис.військовослужбовців і готується до вторгнення в кінці січня – початку лютого 2022 року. Нещодавно міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Росія розмістила біля кордонів України 115 тисяч військових.
За повідомленням Financial Times Західна розвідка передбачає "високу ймовірність дестабілізації" України з боку Росії вже цієї зими.
Москва заперечує звинувачення в підготовці нападу на Україну і навпаки вказує на активізацію сил НАТО біля російських кордонів.
17 грудня 2021 року МЗС РФ оприлюднило проект договору між РФ і США про "гарантії безпеки" і проект Угоди про заходи щодо забезпечення безпеки Росії та держав-членів НАТО. Зокрема, Росія пропонує НАТО відмовитися від прийняття України до Альянсу, а також "від будь-якої військової діяльності на території України". Також РФ пропонує США не створювати військові бази на території країн колишнього СРСР і не приймати ці країни в НАТО.
У Брюсселі 12 січня відбулося засідання Ради НАТО-Росія, на якому обговорювалися питання безпеки в Європі. Після засідання країни-члени НАТО закликали РФ негайно зменшити напругу біля України та утриматися від агресивного розміщення військ, а також закликали Росію вивести війська з України, в тому числі з Криму.
Крім того, країни-члени НАТО на зустрічі з РФ підтвердили політику "відкритих дверей" щодо прийняття нових членів. Також всі країни-члени заявили, що не відмовляться від розміщення військ на східних рубежах Альянсу.
