Швейцарія відмовилася від рамкової економічної угоди з Євросоюзом і вийшла з переговорів з Брюсселем.
"Сьогодні Федеральна рада прийняла рішення про припинення переговорів щодо інституційної рамкової угоди між ЄС і Швейцарією. Ми беремо до відома це одностороннє рішення уряду Швейцарії. Ми шкодуємо про це рішення, враховуючи прогрес, досягнутий за останні роки у втіленні в життя інституційної рамкової угоди",-йдеться в повідомленні прес-служби Єврокомісії.
Як повідомляє BBC, в цих переговорах швейцарський уряд висунув на перший план три питання: захист заробітної плати, правила, що регулюють державну допомогу, і право громадян ЄС, які працюють в Швейцарії, вимагати швейцарських соціальних допомог в рамках свободи пересування.
Міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс заявив, що Швейцарія не може прийняти вимоги Брюсселя про рівні права для робітників з ЄС, оскільки це означало б небажане "зрушення парадигми" в міграційній політиці Швейцарії. Уряд також побоювався, що це може призвести до збільшення витрат на соціальне забезпечення.
Читайте такожШвейцарія допомагає малому бізнесу пережити кризу-пропонує безвідсотковий кредит за 30 хвилин"Повне впровадження Директиви про права громадян ЄС означало б зміну принципів міграційної політики, підтриманої більшістю населення і кантонами. Більш того, це серйозно відбилося б на вартості соціальної політики", - цитує заяву Кассіса Euronews, передає 112ua.tv.
Економічні відносини Швейцарії та ЄС
Економічні відносини Швейцарії та Євросоюзу відображені в більш ніж сотні двосторонніх договорів і угод. Угода про вільну торгівлю між ЄС та Швейцарією датується 1972 роком.
Єврокомісія - виконавчий орган 27 країн-членів ЄС - заявила, що без рамкової угоди між ЄС і Швейцарією модернізація відносин буде неможлива.
Рамкова інституційна угода між ЄС і Швейцарією була задумана в якості основи для зміцнення і розвитку двосторонніх відносин між ЄС і Швейцарією в майбутньому. Документ повинен був поглибити і інтеграцію Швейцарії в єдиний ринок, і припускав рівні умови для швейцарців в ЄС. Привілейований доступ до єдиного ринку повинен був означати дотримання аналогічних правил і зобов'язань Швейцарією щодо громадян ЄС.
