За роки незалежності України суднобудівна галузь для влади була валізою без ручки. Тягнути важко, оскільки для повноцінної роботи заводів, які ще залишаються, потрібна серйозна фінансова підтримка, а дірявий державний бюджет її не дозволяє. А кинути шкода через безліч факторів, включаючи значний потенціал, що зберігається, і легендарне минуле.
Тому кожна влада обіцяла корабелам, що ось-ось почнеться відновлення галузі, а моря й океани знову будуть борознити кораблі і судна вітчизняного виробництва.
На жаль, ці мрії залишалися примарними міражами.
Українські корабели чекати не могли
Українські корабели чекати не могли: багато з них вже десятиліттями трудяться на корабельнях Польщі, балтійських країн, Великої Британії, або змінили професію. А частина вже вийшла на пенсію і вирощує на своїх дачах овочі та фрукти.
У результаті, сьогодні в Україні залишилося близько 6 тисяч працівників суднобудування, як це озвучили в держконцерні "Укроборонпром".
Ми впритул підійшли до межі, коли суднобудування і галуззю скоро назвати буде перебільшенням.
Більш того, звичне визначення – вітчизняна суднобудівна галузь робиться, швидше, за інерцією. А більш точною назвою є - судноремонтна.
Це підтверджують цифри: у 2020 році в нашій країні побудовано 18 суден, з яких чотири – на експорт, а відремонтовано 305 суден, з яких 138 – для іноземних замовників.
Потрібно віддати належне активній частині цієї професії. Корабели намагаються достукатися до влади, стверджуючи, що при належній підтримці й продуманій державній політиці галузь можна реанімувати.
Примітно, що нинішній президент Володимир Зеленський також, як і попередники, обіцяв відродити галузь. Це було в 2019 році, коли новий глава держави відвідав Миколаїв.
За цей час керівництво країни, стурбоване питаннями підвищення безпеки і військовою загрозою з моря, зуміло досягти домовленостей із закордонними партнерами, що спільно з Туреччиною для України будуть будуватися корвети, а за допомогою Великої Британії – військові катери. Однак, це навряд чи можна назвати надією на повноцінний ренесанс галузі, адже тільки частина цих проектів буде реалізована безпосередньо на вітчизняних заводах.
Мабуть, так само вважали в держкомпанії "Укроборонпром", тому і видали на-гора Стратегію розвитку суднобудівної галузі до 2030 року.
На її презентації голова концерну Юрій Гусєв повідомив, що документ переданий на розгляд Ради національної безпеки і оборони, а після затвердження можна буде приступити до відродження вітчизняного судно- і кораблебудування.
Стратегія пропонує тимчасово звільнити від податкового та митного навантаження товари, які не виробляються в Україні і використовуються у вітчизняному суднобудуванні. Таке ж тимчасове податкове послаблення має торкнутися підприємств галузі. Існуючі значні заборгованості суб'єктів господарювання в суднобудівній сфері перед бюджетами та фондами "Укроборонпром" пропонує реструктуризувати.
Серед інших озвучених заходів порятунку: вирівнювання вартості перевезень залізницею та українськими водними шляхами, введення стимулюючого податку на експлуатацію суден віком понад 30 років, залучення експортно-кредитного агентства України для страхування кредитів, наданих суднобудівникам.
Документ пропонує зобов'язати Адміністрацію морських портів України направляти частину чистого прибутку на закупівлю нових суден, які, природно, повинні виготовлятися на вітчизняних корабельнях. Обсяг відкладеного попиту АМПУ, за оцінками чиновників, щорічно становить понад п'ять мільярдів гривень.
В "Укроборонпромі" хочуть істотно оновити цивільний флот України
Тим самим, в "Укроборонпромі" хочуть істотно оновити цивільний флот України, який за останні сім років скоротився майже на 85 відсотків – до півтори тисячі суден. Більш того, середній вік цих суден становить 32 роки, а двадцять відсотків із них непридатні для безпечної експлуатації.
Крім цього, у концерні покладають надії на реалізацію рішення РНБО щодо розвитку Військово-морських сил України до 2031 року, яке разом із турецьким і британським проектами передбачає збільшення військового флоту на 28 кораблів.
Однак, відсутність чітких цифр у програмі та продуманих механізмів фінансування змушує засумніватися у виконанні цих планів.
Невже хтось вірить, що Адміністрація морських портів дійсно зможе істотно простимулювати оновлення національного торгового флоту? Адже при цьому потрібно вкладати кошти в оновлення інфраструктури тих же українських портів.
Читайте такожЧи створить реформа "Укроборонпрому" оборонну індустрію XXI століття
Нічого не сказали розробники стратегії й про те, як вони хочуть вирішувати проблему старіння персоналу галузі та практично знищеної системи професійно-технічної освіти в Україні. До слова, сьогодні в країні залишилося лише 15 галузевих науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро, хоча тридцять років тому їх було понад тридцять.
Цілком можливо, що після рішення РНБО громадськість, включаючи суднобудівників, отримає деталізований варіант стратегії, де влада чітко вкаже, яким чином і за які гроші Україна відроджуватиме своє суднобудування. До тих пір дана "стратегія" бачиться бажанням чиновників показати хоч якийсь результат.
Реальне життя для корабелів виглядає куди прозаїчніше і драматичніше.
Наприклад, у тому ж центрі українського суднобудування - Миколаєві влітку ліквідували "Чорноморський суднобудівний завод", який при СРСР будував авіаносці. На цьому ж підприємстві поки залишається корпус недобудованого корвета, який заклали ще в 2011 році.
Пора б підприємству повернути сенс у свою назву
Водночас державний "Миколаївський суднобудівний завод", що входить до складу "Укроборонпрому", поки виживає лише внаслідок замовлень по ремонту військових кораблів. Пора б підприємству повернути сенс у свою назву і почати будувати кораблі, які так потрібні українському флоту.
Як показують останні роки, в українських приморських містах куди вигідніше і безпечніше для інвесторів розвивати саме портове господарство, а не морочити собі голову з напівживою галуззю - суднобудуванням. Тому хотілося б почути, за рахунок чого влада хоче змінити цю парадигму. І чи почуємо ми в найближчому майбутньому гордий наказ: "підняти вітрила"?
Дмитро Шварц
