Сьогодні ідея про те, що проблеми з вагою можна подолати шляхом самообмеження, викликає все більше сумнівів. А що якщо вихід в тому, щоб перейти від обжерливості... до гурманства? Аргументи.
Насолоджуватися їжею і зовсім не турбуватися про вагу - для більшості з нас це звучить нереально. Достаток їжі і стимулювання інстинкту споживання, характерні для сучасного суспіль- ства, розпалюють апетит. Що штовхає нас до необхідності постійно контролювати вагу, щоб уникнути пов`язаних з цим психологічних проблем і неприємностей зі здоров`ям.
Наші відносини з їжею обтяжені занепокоєнням і почуттям провини, залишають дуже мало місця для задоволення. Гурмани - любителі гарної їжі - можуть дати нам урок насолоди смаком, для того щоб допомогти нам наблизитися до гармонії як з їжею, так і зі своїм тілом. Рідкісні вина, екзотичні фрукти, делікатеси дають витончену насолоду наших почуттів. Виховання чуттєвості, загострення сприйняття допомагають нам краще дізна- ватися самих себе і навколишній світ.
Точно так само, як при масовому виробництві будь-яких речей, у випадку з їжею існує принцип: вибирати не кількість, а якість. Замість від- мови від задоволень можна переорієнтувати свій вибір. Ця тенденція перегляду своїх переваг виникла завдяки демократизації культури гедо- нізму і зачіпає головним чином середній клас.
Делікатеси з гастрономічного бутіка - безумовна розкіш, але вона доступна набагато більшій кількості людей, ніж "Феррарі". Ця розкіш-задоволення тісно пов`язана з емоційною сферою і повертає нас від соціальних потреб (демонструвати свій статус і фінансові можливості) до потреб чуттєвих. А заодно дозволяє підвищити са- мооцінку.
Надавати значення тому, що їси, - це рівно- значно тому, що пробувати життя на смак. Те, як людина відноситься до їжі, - свого роду метафора того, як вона ставиться до життя. Людина, нерозбірлива в їжі, точно так само всеїдна в жи- тті.
Або, якщо у неї нетравлення шлунку, вона не в змозі "переварити" те, що відбувається в її житті. А якщо вона переїдає, то і в житті, швидше за все, так само механічно, пасивно поглинає все, що відбувається з нею, не засвоюючи. Тобто не роблячи усвідомленого вибору і не маючи дос- віду.
Потреба їсти більше, ніж потрібно для підтримки життя, вважається показником того, що багато життєво важливих потреб не задоволені.
Така людина не вміє задовольнити ці потреби в контакті з людьми, з навколишнім світом, - це потреби в любові, реалізованості, власної цінності, в приналежності до групи і т. д.