Міська рада Варшави вирішила назвати один зі скверів у польській столиці іменем генерала Армії Української Народної Республіки Марка Безручка.
«Дякуємо польським друзям за цей важливий жест визнання ролі українських союзників у війні з більшовиками 1920 року», — повідомило посольство України в Польщі.
Іменем Марка Безручка в Києві названа вулиця (в Шевченківському районі), а в Рівному — проспект. А у Вінниці є вулиця, проспект і проїзд, названі на його честь.
Марко Безручко народився на території сучасного міста Токмак Запорізької області в 1883 році. У часи Першої світової воював на німецькому фронті у складі російської армії: спершу як начальник штабу дивізії, потім дослужився до начштабу артилерійського корпусу.
Читайте такожНа Тернопільщині померла зв'язкова ОУН-УПА Марія Штепа на псевдо "Тополя"
Завершив Першу світову у званні підполковника, навесні 1918-го повернувся в Україну. Після приходу до влади Павла Скоропадського був призначений до Генерального штабу Армії новоствореної Української Держави, де займався українізацією фронтових частин російської армії.
Далі Безручко пристав на бік Директорії Симона Петлюри, де очолив оперативний відділ Армії УНР. Потім був начальником штабу корпусу Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця, пізніше очолив 6-ту стрілецьку дивізію.
У складі корпусу Безручко брав участь у Першому зимовому поході Армії УНР (1919-1920) — поході українських військ тилами Червоної та Добровольчої армій Денікіна територією України. Під час цього походу у квітні 1920 року УНР підписала союзний договір із Польщею. Бойові дії обидві армії почали вести спільно.
6-та стрілецька дивізія під командуванням Безручка зіграла одну з вирішальних ролей під час узяття Києва у травні 1920-го і під час відбиття під Замостям контрнаступу кінноти під командуванням Семена Будьонного у вересні-листопаді того ж року. Тоді радянську кінницю фактично не пропустили до польської столиці Варшави.
Але Польща підписала мирну угоду з більшовиками, і польські війська припинили наступ. Армія УНР залишилася сам-на-сам із Червоною Армією. Зрештою, Безручко відступив до Варшави, де займався військовими справами УНР в екзилі, а ще дослідницькою діяльністю — як голова Українського військово-історичного товариства у Варшаві (1931-1935).
Під час Другої світової Безручко підтримував Організацію українських націоналістів. Помер у 1944 році у Варшаві, де й був похований — на православній частині міського цвинтаря «Воля».
У серпні 2016 року тодішній міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич поклав квіти до його могили в межах святкування Дня Війська Польського. А з червня 2018-го іменем Марка Безручка названо кільцеве перехрестя у Вроцлаві.
Як повідомляв раніше УНІАН, окружний адміністративний суд Києва за позовом екс-заступника глави Адміністрації президента Андрія Портнова зупинив чинність рішення Київради щодо відзначення у 2020 році пам’ятних дат та ювілеїв деяких особистостей, зокрема, діячів ОУН і УПА.
