Чи допоможе Україні авторитаризм

Тарас Семенюк
15:48, 10 травня 2018
Політика
2285 0
Думка

Економічна нестабільність і безкарність розхитують демократичний лад. Коли в людей немає грошей на продукти та розваги, коли вони відчувають високий рівень небезпеки, в такому випадку люди вимагають змін, які часто зводяться до бажання мати при владі «сильну руку». Дійсно, остання соціологія групи «Рейтинг» засвідчила, що, попри позитивні ціннісні зрушення в бік демократії, майже в 70% громадян України зростає запит на «наведення порядку». При цьому українці готові жертвувати своїми правами та свободами.

Чому це відбувається? Велика нерівність в доходах громадян, прірва між багатими і бідними в суспільстві - несумісна з демократичними принципами. Мова не йде про соціалістичну рівність, але про рівність можливостей, захищених і гарантованих законом. В демократичних суспільствах кожен має рівні можливості і права для розвитку, що, в кінцевому результаті, призводить до формування середнього класу.

Тому немає нічого дивного в тому, що схиляння до авторитаризму актуальне саме тоді, коли країна переживає економічну кризу. Демократія - річ коштовна, тому економічний розвиток країни є ключовим для зміцнення і роботи демократичних інститутів.

Остання соціологія групи «Рейтинг» засвідчила, що, попри позитивні ціннісні зрушення в бік демократії, майже в 70% громадян України зростає запит на «наведення порядку»

Професор Мічиганського університету Рональд Інглхарт рекомендує урядам «підвищувати рівень і якість життя, щоб зберегти демократію, а не гнатись за корпоративними прибутками».  Це є головним викликом влади не тільки в Україні, але й в країнах ЄС, де в окремих країнах голос популістів та прихильників авторитаризму зростає.

Втім, демократія залишається, мабуть, найбільш ефективною і безкровною методикою економічного зростання і розвитку суспільства, а також геополітичної ваги. Яскравий приклад цього демонструють США та ЄС після Другої світової війни. Хоча існують й авторитарні країни, в яких економіка сильніша за деякі демократичні. Китай, Сінгапур – приклади якісної економічної конкуренції демократичним режимам, однак не забуваймо, що авторитаризм за собою веде некомфортні обмеження свободи людини. В авторитарних режимах вся увага скерована на вертикаль влади. Цей стиль не дає громадянам рівних економічних можливостей, відповідно, вони не в повній мірі користуються благами, які нарощує економіка.

Окрім економіки, важливу роль у симпатіях чи антипатіях до авторитарного режиму відіграє фактор безпеки/небезпеки. Яскраво це проявлялось в ЄС під час міграційної кризи та під час антиісламських протестів.

Наприклад, Угорщина повністю і миттєво закрила свої кордони перед мігрантами з Сирії, окрім цього, керівництво країни саботувало прийняття так званих квот на прийом мігрантів через фактор «небезпеки чужих», який влада використала для захисту кордонів і нації. Всі ми знаємо до чого це призвело – партія Віктора Орбана «Фідес» перемогла на останніх виборах у квітні.

Немає нічого дивного в тому, що схиляння до авторитаризму актуальне саме тоді, коли країна переживає економічну кризу. Демократія - річ коштовна, тому економічний розвиток країни є ключовим для зміцнення і роботи демократичних інститутів

Ще один приклад: Данія була цілком толерантною державою до 2006 року -  моменту, коли в суспільстві запанували антиісламські настрої через хвилю підпалів посольств країни (через карикатури на пророка Мухамеда, які були опубліковані в одному з данських видань). Антиісламська риторика з нотами авторитаризму дала можливість данській Народній партії здобути 14% голосів на виборах. У 2015 році ця ж партія здобула підтримку 21% населення завдяки антимігрантській риториці.

Про що свідчать такі приклади? Загроза з-за кордону та страх того, що хтось чужий посягає на твою територію, об’єднує людей в підтримці тих політиків, які пропонують закрити кордони та вжити жорстких заходів в управлінні країною. Люди хочуть «сильну руку» тоді, коли почувають себе в небезпеці. Це видно й в Україні теж. Вбивства в столиці, напади на людей серед білого дня з холодною зброєю, безкарність корупціонерів – це ті факти, які формують в людей бажання зробити ставку на авторитаризм, як панацею від безладу та небезпеки.

В час, коли депресія опановує суспільство, з’являються повідомлення як популістичного так і ксенофобського характеру. В нас не бракує тих, хто має відповіді на складні питання і пропонує легких рішень.

Кінцевою метою цього є формування в суспільстві потреби авторитарного лідера. Громадяни готові пожертвувати своїми свободами заради економічного достатку, який обіцяє той чи інший політик з претензією на авторитарний стиль управління.

Чи стане це трендом в передвиборчій риториці партій перед виборами? Скоріш за все - так.

Однак цілковитого скочення до класичного авторитаризму не буде, оскільки в Україні за останні чотири роки сформувалось доволі сильне громадянське суспільство, яке вже впливає на політику. Окрім цього, не слід забувати роль об’єднаних територіальних громад, які паралельно набирають сили та починають формувати свій порядок денний.

Тарас Семенюк, аналітик KyivStratPro

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter