Вчені з Копенгагенського університету зробили сенсаційне відкриття, яке змінює розуміння природи сонячних опіків, видання Earth.com.
Як з'ясувалося, гостра реакція організму на ультрафіолет провокується зовсім не тими процесами, про які десятиліттями писали в науковій літературі.
Загальноприйнята думка полягала в тому, що саме пошкодження ДНК викликає запалення та загибель клітин після засмаги. Проте дослідники виявили, що справжнім "винуватцем" є РНК – молекула-посланець, яка допомагає будувати білки в нашому тілі.
"Сонячний опік пошкоджує ДНК, що призводить до загибелі клітин і запалення. Так кажуть підручники. Але в цьому дослідженні ми були здивовані, дізнавшись, що це наслідок пошкодження РНК, а не ДНК, яка спричиняє гострі наслідки", – заявила доцентка кафедри клітинної та молекулярної медицини Анна Констанс Вінд.
Таємничий "сторож" у клітинах
Як зазначають дослідники, РНК набагато швидше реагує на сонячне світло. У процесі виявили особливий білок ZAK-альфа, який працює як пильний охоронець. Щойно він помічає пошкодження РНК, одразу запускає сигнал тривоги, що призводить до болючого запалення та почервоніння шкіри.
Експерименти на мишах та клітинах людської шкіри підтвердили цю теорію. Коли вчені видаляли ген ZAK-альфа, реакція на сонячне випромінювання просто зникала. На думку науковців, це доводить, що саме пошкодження РНК першим запускає "сонячний удар" для клітин.
"Ми виявили, що перше, на що клітини реагують після впливу УФ-випромінювання, – це пошкодження РНК, і саме це викликає загибель клітин і запалення шкіри. Отже, можна сказати, що все залежить від цієї однієї реакції, яка контролює всі трансляції білків", – пояснив професор Саймон Беккер-Єнсен.
Нова ера в лікуванні
Це відкриття називають справжнім "зсувом парадигми". За наявними даними, розуміння ролі РНК дозволить розробити принципово нові методи лікування не лише опіків, а й хронічних шкірних хвороб, які загострюються на сонці.
"Тепер нам потрібно переписати підручники", – підсумував вчений.
Нові дослідження
Раніше УНІАН писав, що нові дослідження змушують учених переглянути класичну версію походження людини – тепер її вважають значно складнішою, ніж просто "одна прабатьківська популяція".
Замість цього науковці говорять про мережу різних груп давніх людей, які жили в різних регіонах і постійно змішувалися між собою, формуючи сучасний Homo sapiens.
Також нові знахідки та аналізи показують, що розгалуження людських предків могло відбутися значно раніше, ніж вважалося, і еволюція була не лінійною, а заплутаною з багатьма паралельними гілками.
