На роль "Маланки" окремо обирають хлопця 13-14 років / фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський

У селі Попова Гребля Вінницької області відбулося традиційне святкування Маланки - вечора напередодні "старого" Нового року.

Як розповіли у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, цей звичай в селі зберігся з прадідівських часів.

Зазначається, що з ніччю перед Новим роком у давнину пов'язували чимало повір’їв, ритуалів, звичаїв та обрядів. Частиною них є новорічні обходи з масками на Маланки-Василя, зокрема обряд "Маланки".

"Своєю назвою він зобов'язаний дню святої Меланії, яку за старим церковним календарем вшановують 13 січня. Якщо день св. Меланії завершує рік, то наступний за ним день святого Василя його відкриває. Символізуючи новоліття, життєдайний зв'язок жіночого і чоловічого начал, ці образи персоніфікувалися в українській народній творчості й перетворилися на стійку фольклорну пару", - розповіли в музеї.

Читайте такожСтарий Новий рік 2022: історія, звичаї та традиції свята

У селі Попова Гребля до наших днів збереглося традиційне святкування "Маланки".

Так, підготовка до святкування - архаїчних масок, костюмів, розподіл і розучування ролей - розпочинається заздалегідь. Учасники перевдягаються своєрідну "циганську сім’ю", до якої входять образи "батька", "матері" і "синів". На роль "Маланки" окремо обирають хлопця 13-14 років.

"Архетипові деталі "циганського" образу - вивернутий вовною наверх кожух, хутряна маска з бородою, полотняна торба і, обов’язково, горб, набитий соломою. До реквізиту "циган" належить і "файда" - своєрідний батіг з товстою дерев’яною ручкою і міцним канчуком з "билом" на кінці", - розповіли в музеї.

Серед специфічних карнавальних атрибутів "батька" - коров’ячий ріг і палиця із загнутим кінцем. Образ "матері" визначає широка яскрава спідниця й хустка, на поясі у неї висять лялька й діряве решето. Виконавець ролі "Маланки" не прикриває обличчя маскою, натомість наводить брови, наносить густий рум’янець тощо.

Святкування за участю персонажів складається з двох основних частин: обходу села, під час якого співають традиційних новорічних пісень, віншують і виконують старожитні обрядово-ігрові дійства; та ритуальних змагань, на які збирається все село. Протиборство має виразно ритуальний характер і точиться в межах певних ігрових правил.

"У Поповій Греблі до наших днів зберігся дещо відмінний порядок щедрування з більшим складом учасників: співають тут не тільки хлопці, але і одружені чоловіки", - зазначили в музеї.

Вас також можуть зацікавити новини: