У четвер, 12 березня, Верховна Рада має розглянути законопроєкт №11115, яким нібито передбачено деанонімізацію Telegram-каналів.
Експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун розповів УНІАН, як ухвалення цього документу може вплинути на український медіапростір, а також вказав на загрози для свободи слова.
Законопроєкт нібито передбачає обов'язкову ідентифікацію власників Telegram-каналів, насамперед тих, що позиціонують себе як медіа. У чому мета цієї ініціативи?
У законопроєкті взагалі немає слова Telegram, а є поняття платформа спільного доступу до інформації. У документі також немає слова Telegram-канал. Незрозуміло, чому цей проєкт закону позиціюється як такий, який регулюватиметься діяльність саме Telegram, бо на це нічого не вказує.
Суть документу вказує на те, що ним передбачено регулювання усіх платформ спільного доступу до інформації – і Facebook, і YouTube, TikTok, а також Instagram.
Увесь законопроєкт складається з двох ключових тез:
- Розкриття структури власності провайдерів.
- Зобов’язати платформи та провайдери надавати особисті відомості про контактних осіб (прізвище та ім’я, номер телефону, електронну пошту) для того, щоб Нацрада України з питань телебачення і радіомовлення мала змогу направляти їм свої вимогу, зокрема, прохання видалити певний контент та ще якимось чином модерувати його. А Нацрада – це державний регулятор, який повністю підконтрольний виконавчій владі.
Я бачу більше мінусів, ніж плюсів у разі прийняття цього законопроєкту, хоча я ідейний та багаторічний суворий супротивник Telegram. Я вважаю, що Telegram – це зло, російський продукт, який абсолютно не є захищеним для користувачів. Але у цьому документі я не бачу боротьби з Telegram чи Telegram-каналами взагалі.
У ньому я бачу спробу знищення анонімності в інтернеті та запровадження цензури. А інтернет саме завдяки анонімності став таким популярним у світі, хоча вона і часткова та відносна, але дає певне відчуття свободи виразити свої думки.
Наскільки небезпечна ця ідея з точки зору свободи інформаційного порядку денного? Як тільки особистість відома, регулятор може направити вимогу про видалення поста або притягнути до адміністративної чи іншої відповідальності, що створює ризик тиску на неугодних джерел інформації.
Раптом цей законопроєкт буде ухвалено, у ньому не прописано механізми контролю за виконанням задекларованих вимог. А в Україні немає технічної, організаційної чи владної платформи (як у РФ – Роскомнадзор), які б мали змогу примусово блокувати порушників. Повністю заблокувати якусь платформу немає технічної можливості. Тобто, якщо документ ухвалять, його положення можуть не виконуватися виконуватися.
Якщо буде запроваджено реєстрацію Telegram-каналів, як це може позначитися на читачах?
У законопроєкті не йдеться про реєстрацію Telegram-каналів. Але, навіть якби про це і шлося, то незрозуміло, щоб б це дало, оскільки канал можна зареєструвати, на особу, яка не має до нього відношення, надати інформацію про поштову скриньку, на яку надходитимуть листи, і на них ніхто не відповідатиме. Я на 100% впевнений, що у разі ухвалення документу більшість анонімних "телеграм-помийок" проігнорують вимоги влади.
А механізм примусу в проєкті закону прописаний лише в одному випадку – якщо провайдер не надасть інформацію про структуру власності, то буде заборонений для використання в органах державної влади. І це якраз західна демократична практика. Наприклад, у США в державних органах на службових пристроях заборонено використовувати російські IT-продукти – Telegram та антивірус Kaspersky.
Цілком імовірний варіант, за якого "офіційні" Telegram-канали почнуть займатися самоцензурою, тоді як незареєстровані писатимуть що і як захочуть. Чи немає в цьому ризику, що користувачі будуть перетікати з "офіційних" каналів в ті, що не реєструвалися і не бачать необхідності себе модерувати і цензурувати?
Є такий ризик, оскільки немає механізмів примусу для реалізації норм, які декларуються у законопроєкті. У такому разі деякі Telegram-канали, які не вважають себе нелегальними та не бачать причин лишатися анонімними, можуть зареєструватися та у такому разі відразу стануть суб’єктом регулювання з боку Нацради України з питань телебачення і радіомовлення, і їм відразу ж у разі публікації якогось "гострого" матеріалу загрожуватимуть скарги і, можливо, ще і будуть запроваджені якісь штрафи за невиконання вимог. А кому потрібен вихолощений матеріал? Люди люблять, коли речі називають своїми іменами.
Ті Telegram-канали, які не зареєструються, випадуть з поля правового регулювання, і Нацрада не матиме на них інструментів впливу. У такому разі читачі підуть з одних каналів на інші – буде перетікання до тих, які незареєстровані, і які плювати хотіли на регулювання.
А заблокувати Telegram в Україні технічно неможливо.
У питаннях Telegram-каналів у нас досі існує юридична невизначеність. Формулювання Кирила Буданова "за всіма ознаками є ЗМІ" є неточним і неконкретним. У законодавстві досі відсутнє чітке визначення, що таке новинний Telegram-канал. Від якої кількості підписників Telegram-канал в теорії може вважатися придатним для офіційної реєстрації як онлайн-ЗМІ?
У законопроєкті написано, що онлайн ЗМІ регулярно публікує масову інформацію. Але у документі немає уточнення щодо того, що таке регулярно і що таке – масово. Невідомо, скільки людей має прочитати допис, щоб поширення інформації вважалося масовим. А регулярність – це раз на день, п’ять разів на день, раз на тиждень чи раз на місяць? У документі не вказано чітких чисел. Саме тому цей закон може бути використано як завгодно.
І це дуже погано з точки зору демократії. Закон має бути максимально чіткий та конкретний.
Як саме буде працювати ця система в разі її введення? Яка буде відповідальність за порушення, хто буде "фільтрувати" контент і виписувати попередження, хто буде стежити за виконанням заборон?
Згідно із законопроєктом, цим має займатися Нацрада України з питань телебачення і радіомовлення. Але я думаю, що у разі ухвалення документу його вимоги не виконуватимуть власники Telegram-каналів, оскільки на них немає механізмів впливу. Але я сумніваюся, що цей проєкт закону ухвалять.
Ніщо не заважає власнику Telegram-каналу зареєструвати його, скажімо, на іноземний номер. Як саме буде визначатися, який із Telegram-каналів є саме українським?
Якщо Telegram-канал зареєстрований на іноземний номер, то визначити те, що це джерело інформації є саме українським, можна за контекстом, тематикою, можливо, мовою. Але є багато українських каналів, які ведуться російською мовою. Тому можна опиратися на контент – чи є там обговорення саме українських внутрішніх тем.
Передача особистих даних завжди пов'язана з ризиками витоку баз, а також неправомірного використання. Як буде вирішуватися ця проблема?
Цю проблему вирішити не можна, тому що всі відомості, які надаються державі, рано чи пізно витечуть. Бо в нашій країні немає ані ні системи національної кібербезпеки, яка ефективно працює, ані захисту персональних даних. Витоки з державних баз даних – це вже давно навіть нікого не дивує.
Скоріше за все база зареєстрованих власників Telegram-каналів витече і дуже скоро. У цьому я не сумніваюся.
Костянтин Корсун - провідний український експерт із кібербезпеки з понад 20-річним досвідом у галузі. Працював заступником керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ.
Був одним із засновників та першим керівником Центру реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA.
Протягом своєї кар’єри займався розбудовою стратегій національної кібербезпеки та консультуванням державних і приватних структур.
