Україна буде продовжувати докладати необхідних зусиль щодо врегулювання конфлікту на Донбасі й очікує аналогічного підходу від Російської Федерації.
Як передає кореспондент УНІАН, про це під час засідання Ради безпеки ООН заявив глава української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук.
"Оцінка членами Ради безпеки ООН подій, пов'язаних з агресією Росії проти України, ясно вказує на те, що Кремль не прийняв рішення остаточно покласти край конфлікту та його агресія триває", - заявив він.
Кравчук підкреслив, що в рамках виконання мінських і нормандських угод Україна здійснює практичні кроки для врегулювання конфлікту на Донбасі, "долаючи протидію Росії в процесі переговорів".
Зокрема, він нагадав про завершення розведення сил і засобів на трьох ділянках в районі проведення операції Об'єднаних сил, а також про угоду про розведення ще на чотирьох ділянках.
Глава української делегації додав, що парламент продовжив ще на рік дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі, а з ініціативи української делегації на розгляд ТКГ був представлений план спільних кроків учасників ТКГ щодо виконання Мінських угод.
Він уточнив, що цей документ містить практичні пропозиції, спрямовані на припинення конфлікту і повністю відповідає Мінським угодам.
Читайте такожКравчук вважає, що на обстріли на Донбасі потрібно відповідати дзеркально
"Україна схвалила рамкові угоди ТКГ щодо протимінної діяльності, а також доопрацьований план розмінування на 19 узгоджених ділянках. Але російська сторона під різними приводами відмовляється завершити роботу з розмінування, а також щодо 4 нових ділянок розведення сил і засобів", - пояснив Кравчук.
Він також нагадав, що на гуманітарному рівні Україна відкрила два КПВВ в Золотому та Щастя на лінії розмежування в Луганській області, але з першого ж дня робота КПВВ була заблокована російською окупаційною адміністрацією.
"Лише швидке перелічування далеко не всіх, а лише основних кроків, які ми спільно з нашими партнерами зробили протягом останніх 12 місяців, свідчить про конкретні зусилля України щодо врегулювання ситуації на Донбасі. На жаль, Росія не відповіла взаємністю на ці кроки, а навпаки - в січні-лютому цього року кількість порушень режиму припинення вогню з боку російських незаконних збройних формувань значно зросла, що призвело до нових бойових втрат серед українських військовослужбовців", - заявив глава делегації.
За його словами, через штучну обструкцію роботи ТКГ на політичному треку так і не було досягнуто прогресу в розгляді робочих пропозицій України. Йдеться про імплементацію політичних аспектів Загальних узгоджених висновків Паризького саміту в нормандському форматі, який відбувся 9 грудня 2019 року.
"Також досі не отримано належної реакції російської сторони на дії України на інших напрямках. Обструкції та блокування стають практично нормою поведінки російської делегації в ТКГ", - зазначив Кравчук, додавши, що Росія демонструє неповагу до норм і принципів міжнародного права.
Зокрема, на окупованих територіях України обмежується свобода пересування, а також відсутній безпечний і надійний доступ Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, у тому числі до тимчасово неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону і тимчасово окупованого Криму.
Кравчук також підкреслив, що звичайною практикою стало незаконне перетинання непідконтрольної Україні ділянки кордону російськими вантажними ешелонами й автомобільними колонами, які доставляють на тимчасово окуповану територію озброєння, боєприпаси та персонал.
"На сьогодні вже нікого не вводять в оману спроби Росії переконати міжнародну спільноту в тому, що в Україні немає російських військ, зброї або найманців. Фактично Російська Федерація перетворила окремі райони Донецької та Луганської областей, а також Крим, у свій великий військовий форпост", - вважає глава української делегації в ТКГ.
Кравчук нагадав, що Росія продовжує незаконно видавати сотні тисяч російських паспортів українським громадянам, які проживають на окупованих територіях.
Він запевнив членів Радбезу в тому, що Україна і далі докладатиме необхідних зусиль для врегулювання конфлікту. "Ми очікуємо такого ж підходу і від російської сторони", - резюмував він.
Читайте такожГенасамблея ООН підтримала резолюцію щодо ситуації з правами людини в Криму
Окупація Криму Росією: що потрібно знати
Росія окупувала український Крим, увівши на територію півострова військових і організувавши в березні 2014 року псевдореферендум про його самовизначення. Самопроголошена кримська влада заявила, що 96,77% жителів півострова висловилися за приєднання Криму до РФ.
18 березня 2014 року в Кремлі було підписано так званий «договір» про прийняття до складу РФ Криму і Севастополя.
Країни Заходу не визнали анексію Криму і запровадили санкції проти Росії.
Верховна Рада офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму 20 лютого 2014 року.
23 вересня 2020 року президент Володимир Зеленський під час дебатів на 75-й сесії Генасамблеї ООН закликав партнерів приєднатися до міжнародної платформи з деокупації Криму.
Саміт із запуску Кримської платформи може відбутися в травні наступного року.
«Кримська платформа» працюватиме на кількох рівнях. Перший - найвищий - політичний, до якого приєднаються глави іноземних держав та урядів. Другий - рівень керівників зовнішньополітичних відомств і міністрів оборони, третій - міжпарламентський рівень, а четвертий - неурядових експертів. Для посилення ефективності дій держави, а також для залучення додаткових інтелектуальних ресурсів до роботи платформи буде створена експертна мережа.
Читайте такожЗеленський не вважає, що заради миру з Росією Україні доведеться відмовитися від НАТО
Український план дій по Донбасу
5 листопада українська делегація у ТКГ оприлюднила 5 головних пунктів нового плану дій щодо Донбасу: виведення іноземних військ, незаконних збройних формувань та найманців з території України на початку 2021 року; скасування владою РФ низки рішень і документів, які є прямим втручанням в життя ОРДЛО, наприклад, про спрощений порядок надання жителям цих територій російського громадянства; відновлення контролю над відповідною ділянкою російсько-українського кордону за допомогою Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ; збільшення чисельності місії СММ ОБСЄ у чотири рази (на 1,5 тис. осіб); лише за виконання перших чотирьох умов – підготовка та проведення на території ОРДЛО виборів (за допомогою ОБСЄ).
