23-річний Олександр – психолог батальйону 25-ї ОПДБр. За освітою Олександр політолог, тож уважно відслідковував і аналізував події навколо України ще до початку повномасштабного вторгнення. Піти до війська вирішив ще у перші дні великої війни, коли ворожі колони намагалися прорватися до його рідного Харкова.
Історію героя розказали на офіційній сторінці Генштабу ЗСУ у Facebook.
Як розказав Олександр, тактика ворога повністю побудована на радянських підручниках.
"А от наша – гнучка, нелінійна, противник не здатен прорахувати наші плани. І наші командири, на відміну від російських, насамперед думають про збереження життя особового складу", - поділився думками воїн.
Про 25-ту повітрянодесантну бригаду Олександр розповідає, як про велику родину. Між бійцями тут теплі і дружні стосунки. І втрата кожного побратима – це велике горе для військової родини. Олександру, на жаль, довелося пережити й це.
"Спершу, коли формували БТГР, я був командиром піхотного взводу, тоді ми отримали завдання їхати під Лозову. Там загинули мої хлопці, це стало сильним ударом для мене", – розповідає він. – "Важко було… Адже ми жили в одній кімнаті, їли один хліб. Коли БТГР розформували та Лозова вже була в безпеці, нас розподілили по батальйонах, я потрапив у танковий. Але тих хлопців я не забуду ніколи".
Олександр упевнений: танкіст має бути розумним і хоробрим.
"А ще холоднокровним, щоб діяти без емоцій, тоді повернешся живим", – додає він. – "Маю сказати, що моральний стан у танкістів дуже високий".
Воїн дуже хвилюється за своїх батьків, які ухвалили складне рішення та не виїхали з Харкова. А вони, своєю чергою, – за сина, який на передовій боронить країну.
"Для моєї матусі головне, щоб я їй хоча б плюсика надіслав і все", – посміхається Олександр. – "Звісно, намагаюся телефонувати, щоб мама знала, що зі мною все добре".
Щодо постачання західної зброї до України Олександр каже одне: з часів Холодної війни європейці не бачили такої страшної війни, як відбувається зараз в Україні. І їм потрібно нагадувати, що наразі українські воїни стоять щитом, захищаючи не тільки свою державу, а й увесь цивілізований світ. І в цій боротьбі зброя дуже важлива.
"Ми вже бачимо, що зброя від союзників здатна змінити хід війни. Як, наприклад, HIMARS. Тому її постачання потрібно прискорювати і збільшувати", - наголосив воїн.
Успіх ЗСУ на фронті
Нагадаємо, за даними військових експертів, успіх Збройних сил України у прориві російських фронтів породив надію серед західних урядів і військових експертів, що війна може закінчитися вже до Різдва. Якщо прогрес Києва збережеться, сили Путіна будуть витіснені з Донбасу та назад до Росії до кінця 2022 року.
Наразі в Україні продовжується контрнаступ ЗСУ в Херсонській і в Харківській областях.
6 жовтня повідомлялося про звільнення 29 населених пунктів на півдні з початку цього місяця.
На Харківському напрямку наші війська просунулися у глибину оборони окупантів на 55 км. Також було звільнено 93 населених пункти та взято під контроль понад 2 тисячі 400 квадратних кілометрів Слобожанщини.
Тим часом продовжуються спроби наступу росіян на Донецькому напрямку.
З 1 жовтня в Херсонській області звільнили і стабілізували понад 500 квадратних кілометрів території і десятки населених пунктів.
Експерти американського Інституту дослідження війни повідомляють, що Збройні Сили України досягають значних успіхів на Херсонщині.
За даними розвідки Британії, українські захисники відтіснили лінію фронту ще до 20 кілометрів вперед, головним чином роблячи успіхи на східному березі річки Інгулець і на західному березі річки Дніпро.
