В алтайському федеральному бункері президента РФ проходив урочистий огляд величезної кількості іноземних добровольців, спраглих допомогти Росії в боротьбі з українськими окупантами України. З хвилини на хвилину чекали Рамзана з новиною про взяття Києва. Настрій був піднесений.
- Вашій увазі пропонуються кращі витязі Еритреї, - урочисто оголосив Лавров. - Непереможні воїни Попа Біль і Дамський Пальчик готові боротися за свободу людяності!
- Уук, - радісно сказав Попа Біль, поправляючи пов'язку на стегнах. – Агирхх, уук!
Воїни Еритреї не перевищували зріст Путіна і, судячи з вигляду, цього року ще не їли. Маленькі бійці одразу дуже сподобалися російському президенту.
- У розвідку кватирками підете, - вирішив Путін. - Коли увійдемо до Києва, будете залазити в кватирки і відкривати нам двері зсередини.
Президент з привітною посмішкою підійшов до Дамського Пальчика і відтягнув йому верхню губу, як коню, щоб оглянути зуби. Дамський Пальчик відкрив рот і з хрускотом відкусив йому палець.
- Ааа! - закричав Путін. - Ти що робиш, тварюка дика?!
- Дивно, - сказав зблідлий Лавров. - Я думав, він тільки дамам пальці відкушує, не дарма ж його так звуть. Пальчик, фу! Виплюнь це, негайно!
Воїни Еритреї не перевищували зріст Путіна і, судячи з вигляду, цього року ще не їли. Маленькі бійці одразу дуже сподобалися російському президенту.
Дамський Пальчик вперто похитав головою, розжував здобич, проковтнув і спробував було відкусити Путіну вухо, але воно відвалилося саме, а Пальчик раптом забився в судомах, впав на підлогу і помер у страшних муках.
- Стероїдний сказ, - розвів руками Лавров. - Говорив же йому, виплюнь, дурень. Знайшов кого є…
Попа Біль подивився на Путіна виряченими від забобонного жаху очима і позадкував. Шойгу про всяк випадок прикував його ланцюгом до буржуйки.
- Ні кроку назад! - суворо сказав він. - Росіяни не здаються.
У бункер спустився Кадиров. Поки він цокав каблучками берців "Прада" по вбитих в стіну скобах, всі помітили на його штанях прогорілу діру на всю жопу. В отворі бугрилися волохаті м'язи, побачивши які у Попа Болю заблищали очі.
- Байрактаром потрапили, блянах, - гордо сказав Рамзан, поплескуючи себе по дірці. - Ракета, на щастя, не вибухнула, паетому я нєторопліво встав з маладой красивий ауца, витягнув ракєта, взяв свій увєрний аутамат, пристрєліл цей дурний Байрактар і стрімітельно вашол в Київ!
- Увійшов до Києва? - радісно перепитав Путін.
- Ну, ні саусем, - зізнався Кадиров. - Але страху дуже нагнав, павєр! Мєня там мороженкой пригостили, такий смачний мароженка, вах, я у нас такий нікогда не їв!
- Що, місцеві пригостили?! - ще більше зрадів Путін.
У бункер спустився Кадиров. Поки він цокав каблучками берців "Прада" по вбитих в стіну скобах, всі помітили на його штанях прогорілу діру на всю жопу.
- Ну, ни то щоб мєсні, - зам'явся Кадиров. - Адин руський пригостив, кароче, він савсем мертвий був, і я подумав, зачем йому мароженка?
- Харош п#здіти вже, - роздратовано сказав Шойгу. - Про те, як ти нібито на фронт їздив, вівці своїй розповідати будеш. Давай, зізнавайся, де насправді мороженку взяв?
- Ай, слухай, в труповозке взяв, не все одно тєбє?! - відмахнувся від нього Кадиров. - Сегодня рефрижератор з Мозиря приїхав, я дивлюся, у адин труп з кишень мароженка стирчить, халодненькій, вах, персік…
- Ну все, вистачить, - роздратовано сказав Путін. - Що там, Пекін досі мовчить?
- Мовчить, - похмуро відповів Лавров. - І трубку не беруть три дні вже.
- Мабуть, щось зі зв'язком, - зітхнув Путін. - Пану Токаєву дзвонили?
- У пана Токаєва зайнято, - сказав Лавров. - Напевно, з Лукашенком каже, тому що у нього теж весь час зайнято. На щастя, у нас завжди є дружня Еритрея!
Путін з надією подивився на Попу Біль і побачив, що той не зводить очей з дірки в штанях Кадирова. Помітивши загальний інтерес до свого героїчного поранення, Кадиров гордовито прокашлявся і оголосив:
- Сегодня я написав новий лезгинка. Він називається "Гэроіческій Рамзан пабеждает Байрактар".
З цими словами він почав танцювати лезгинку, гугняво наспівуючи:
- Я загруз, як авца в сиропі, і не вибратися мнє вже. Тонкий шрам на чеченській попі - рвана рана в маєй…
У цей момент Попа Біль, остаточно втомившись боротися зі спокусою, кинувся вперед, гримлячи ланцюгом, вчепився зубами в сідницю Кадирова і вирвав з неї великий шматок.
- Ааа! - тонко закричав Рамзан і впав. Попа Біль взявся за другу сідницю. Рамзан нашаріл в кишені кинджал і штрикнув противника в око. Попа Біль зібрав волю в кулак, ретельно доїв все, що відкусив, і тільки потім помер.
- Все, Еритрея теж вийшла з антинацистської коаліції, - сумно сказав Путін, дивлячись на понівечений кинджалом труп добровольця.- Кого ж ще на допомогу кликати? Може, Україну покличемо? Я чув, у них найсильніша армія на районі.
Лавров і Шойгу стривожено переглянулися, потім разом подивилися на Кадирова. Кадиров, шмигаючи носом, гуглив в телефоні за ключовими словами "накладна жепа", але гугл чомусь видавав помилку.
- Чудове рішення, Володимир Володимирович, - з солдатською прямотою видихнув Шойгу. - Просто геніальне!
- Втім, як завжди, - пафосно сказав Лавров. - Усі, хто каже, що у вас стероїдний сказ мозку, - ідіоти кінчені.
Вирішення проблеми антиукраїнської міжнародної коаліції було знайдено.
Василь Рибніков
