Історія знищення флагмана Чорноморського флоту Російської Федерації, крейсера "Москва", в результаті блискучої операції українських ВМС України – історія російського безчестя. Про це свідчить багато факторів.
По-перше, що ракетний крейсер, флагман флоту, не зміг забезпечити не тільки протиповітряну оборону кораблям навколо, а й свою. Тобто, "Москва" не збила українські ракети, хоча корабель був оснащений потужною ППО – комплексом С-300Ф, ЗКР "Оса", 130-міліметровою автоматичною гарматою, яку можна використовувати як зенітну…
По-друге, що російське командування і влада не визнають, що крейсер був знищений українськими ракетами. Вони продовжують розповідати, що "Москва" затонула "в умовах шторму при буксируванні в порт, через пошкодження корпусу, отриманих від детонації боєзапасу". При цьому причин загоряння "чомусь" ніхто не називає.
Родичі загиблих починають ставити все більше питань
По-третє, що російська влада продовжує брехати про втрати. Півтисячі загиблих, вони знищені, вибух був такий, що залишитися в живих могли одиниці... і що ми чуємо з Росії? "Екіпаж був евакуйований". Але такі пояснення не задовольняють родичів загиблих моряків. І вони починають ставити все більше питань.
Я вже говорив, що такий процес неминучий після десяти тисяч втрат. У них зараз вже понад двадцять тисяч. Чим далі, тим більше це буде позначатися. Але вони продовжать брехати, оскільки їхній ідеологічний ідол - Геббельс. До речі, і історії про те, що крейсер "потонув" почалися після того, як в Росії стали цікавитися долею екіпажу. Адже до цього російська влада стверджувала, що крейсер залишився на плаву і його кудись "буксирують"... Одномоментну загибель півтисячі людей приховати не вийде.
Солдат не шкодувати, російські баби ще понароджують
По-четверте, виходячи з попереднього пункту, у Росії відбувається тотальне нехтування військовими і їхніми життями. Ставлення до них жуковське: "Солдат не шкодувати, російські баби ще понароджують".
Вони й до сьогоднішнього дня особливо нікого не шкодували, а зараз почнеться тотальне знищення. Смію це стверджувати, як людина, яка добре знає росіян, оскільки у двох із трьох своїх вищих військових закладів - Мінському інженерно-ракетному училищі та Калінінській Академії протиповітряної оборони – навчався разом із білорусами і росіянами.
Жуковські традиції зберігаються. Генерал Олександр Дворніков, якого призначили зараз командувачем, сповідує такий підхід. Солдат буде класти стільки, скільки треба. Своїх він шкодувати не буде.
На таких же підходах вихований і Путін. Простий приклад: днів десять тому, коли він вже кришив генералітет і ФСБ за необ'єктивну інформацію, на якій була побудована перша провальна операція, було озвучено: "Солдат не шкодувати". При цьому, враховуючи, що українські Збройні сили за час цієї першої операції перемолотили третину російської військової техніки, її якраз шкодувати наказано. Адже нову техніку вони вже зробити не можуть. Не дарма ж Шойгу літав до Китаю і просив озброєння.
Чим все це закінчиться? Вважаю, військових робитимуть винними у всіх провалах в Україні. Не будуть же ФСБ в цьому звинувачувати самого Путіна.
Ігор Романенко, кандидат військових наук, доктор технічних наук, професор, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант у відставці
