Попри те, що президент США Дональд Трамп продовжує говорити про "мир", якого йому начебто вдалося досягти на Близькому Сході, Іран та Ізраїль продовжують завдавати удари один по одному.
Іран, зокрема, вже заявив, що запустив свою останню ракету помилково. У це навіть можна повірити, зважаючи, що Тегеран зацікавлений в перемир’ї. До цього, дійсно, він запускав кілька серій ракет, адже йому було необхідно продемонструвати своєму населенню, що це не їх примусили до миру, що вони, у разі потреби, можуть іти всупереч волі Трампа.
Загалом, гадаю, все устаканиться. Фактично деескалація вже відбулася. Адже, якщо офіційно обидві сторони завили про те, що вони погоджуються на припинення вогню, то все інше - це, умовно кажучи, технічні питання. А це - перемовини, які вже почалися.
Звісно, не все там можна узгодити. Прем’єр Ізраїлю Нетаньяху не був зацікавлений у припиненні бойових дій до моменту повної капітуляції Ірану. Однак Ізраїль, хоч і не досягнув всіх цілей, бачить: Трамп чітко дав зрозуміти, що Сполучені Штати не будуть повністю залучатися до війни. А без Сполучених Штатів Ізраїль не зможе ні повністю знищити ядерний потенціал Ірану (чого волів би), ні, тим паче, досягти повалення режиму. Без наземної військової операції зробити це неможливо. А Трамп вже заявив, що робити цього не буде…
Нетаньяху не був зацікавлений у припиненні бойових дій.
До моменту повної капітуляції Ірану. Але вони погодилися. Тому, звичайно, вони розуміли, що без Сполучених Штатів всіх цілей вони не зможуть…
Що стосується Ірану, він вже перебував у слабшій позиції. Ізраїль взяв під контроль повітряний простір, союзники не рвались допомагати, а самотужки Ірану протиставити противнику нічого. Усі побачили, що їхні ракетні технології й самі ракети виявились далеко не такими ефективними, як вони про це заявляли. Крім того, у перші дні вдалої операції Ізраїлю в Ірані значно скоротилася кількість пускових установок... Тобто, можна вважати, що вони майже вичерпали свої військові можливості. Тож ситуація патова. А Трамп дав можливість з неї вийти.
Таким чином, протягом, максимум, декількох тижнів, припинення вогню може стати стабільним (а, може, й скоріше).
Чи зможе Москва використати цей переговорний трек як начебто свої "здобутки" (з огляду на нещодавній візит очільника МЗС Ірану в РФ на зустріч з російським диктатором Володимиром Путіним)? Навряд. Адже Трамп на пропозиції посередництва у переговорах у достатньо різкій формі від "послуг" росіян відмовився. Мовляв, ви спочатку зупиніть війну в Україні, а потім пропонуйте нам свої миротворчі потуги.
До речі, цілком ймовірно, що через слабкість Росії Іран погодився на американські умови перемир’я та завдав такого відносно слабкого удару у відповідь на атаку США по своїх ядерних об’єктах (атакував американську базу в Катарі, передбачувано попередивши перед цим Сполучені Штати). Адже можна припустити, що в Москві міністр МЗС Ірану отримав повідомлення, що суттєвої військової допомоги від Кремля як союзника Тегерану чекати не слід…
Тому, повторюсь, зараз усі сторони відрапортують про "велику перемогу", отримають свої політичні дивіденди і "розійдуться" до наступної серії.
