Харків. 11 березня. УНІАН. На 74-му році життя після тривалої тяжкої хвороби пішов із життя народний артист України Теодор ПОПЕСКУ.
Про це повідомляє прес-служба Харківської облдержадміністрації.
Українське хореографічне мистецтво, йдеться у повідомленні, зазнало великої втрати. На 74-му році життя після тривалої, тяжкої хвороби пішов з життя балетмейстер-репетитор Харківського академічного театру опери та балету ім. М. В. Лисенка, народний артист України Теодор Костянтинович ПОПЕСКУ.
У цього митця була складна та незвичайна доля. Його, хлопчика-сироту, підібрали на шляхах війни 1941-45 рр. радянські солдати, що звільнили Румунію від фашистів. В Україні Т.ПОПЕСКУ потрапив до дитячого будинку, де жив і навчався разом з такими визначними у майбутньому харківськими митцями, як Леонід ТАРАБАРИНОВ та Олександр БЄЛЯЦЬКИЙ.
Т.ПОПЕСКУ почав навчатися танцю завдяки випадку, але цей випадок визначив його майбутнє та був дороговказом у велике мистецтво. Він закінчив Київське хореографічне училище у 1957 р. та деякий час працював у Київському театрі опери та балету і Узбецькому оперному театрі. Проте справжньою творчою колискою ПОПЕСКУ-артиста стала Харківська сцена. Саме тут, у театрі опери та балету ім. М. В. Лисенка в 1963 р. народився блискучий танцювальний дует Світлани КОЛИВАНОВОЇ та Теодора ПОПЕСКУ, який надовго став провідним у низці класичних та сучасних прем’єр аж до кінця 1980-х р.
Т.ПОПЕСКУ продовжив лінію видатних танцівників харківської сцени О.Соболя, В.Литвиненка, В.Гудименка, основними прикметами творчості яких був віртуозний чоловічій танець, героїка та мужність створюваних образів. Академічність у танці ПОПЕСКУ поєднувалася з потужньою динамікою та відкритою емоційністю, що дозволило йому створити незабутні образи в балетах сучасних композиторів М.Скорульського ("Лісова пісня", Лукаш), В. Губаренка ("Дон Жуан"), А. Петрова ("Створення світу", Адам), Бізе-Щедріна ("Кармен-сюїта", Хосе), А. Хачатуряна ("Спартак"), А. Мелікова ("Легенда про кохання", Ферхад). Одним з найяскравіших художніх надбань Т. ПОПЕСКУ справедливо вважається виконання партії Хулігана в балеті на музику Д.Шостаковича "Панночка та Хуліган" за однойменним кіносценарієм В. Маяковського. Тут знайшли яскраве втілення кращі артистичні і танцювальні якості митця: щирий ліризм, драматична наснага і пластична виразність, що здатна замінити слово.
ПОПЕСКУ-артист міг бути аристократичним, як у більшості класичних вистав на музику П.Чайковського, С. Прокоф’єва, А. Адана, Л. Мінкуса. А міг вражати брутальною силою та переможницьким натиском, які поряд з тендітністю та ніжним ліризмом образів С. КОЛИВАНОВОЇ сприймалися, як взаємодоповнюючі фарби провідних героїв вистави. Цей дует неодноразово виступав у європейських країнах та Канаді.
Свій багатий виконавський досвід Т.ПОПЕСКУ передавав численним учням, серед яких, насамперед, були студенти факультету класичної хореографії Харківського училища культури. Деякий час він очолював балетний колектив Молдавського театру опери та балету, а згодом повернувся до Харкова і останнім часом працював тут як балетмейстер-репетитор. Т.ПОПЕСКУ користувався виключним мистецьким авторитетом, був вимогливим до себе та колег і робив усе для підтримання високого рівня харківських танцюристів. Підготовлені за його участю ролі виконувалися молодими артистами з тим ступенем самовіддачі та емоційної наснаги, які підтверджували непересічний рівень майстерності ПОПЕСКУ-педагога.
