Також він заявив, що в Національному антикорупційному бюро України і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі не розуміються на процедурах відстрочки сплати податків, передає кореспондент УНІАН.
"Я вважаю повністю незаконним і таким, що здійснено з порушенням моїх прав, моє затримання. Я, як ніхто, зацікавлений у публічності цієї справи, щоб уся країна побачила цей популістичний піарний процес, ініційований детективами НАБУ", - наголосив Насіров.
Читайте такожСправа Насірова: активісти пікетують будівлю суду (фото)
Він підкреслив, що був обраний на посаду голови ДФС за "прозорим конкурсом". Насіров додав, що за його керівництва ДФС збільшила надходження до державного бюджету у 2015 році на 40%, а у 2016 році - на 30%.
Також високопосадовець зазначив, що процедура відтермінування податкових виплат є вузькоспеціальною, і детективи НАБУ з прокурорами САП в ній нічого не розуміють.
"Це дуже вузькоспеціалізоване питання. Я не впевнений, що в цьому залі хтось може професійно говорити про питання розстрочки, відстрочки боргу. Я впевнений, що цього не зможуть зробити детективи НАБУ або прокурори", - заявив Насіров.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні Апеляційний суд Києва розглядає скаргу на запобіжний захід Насірову.
7 березня Солом'янський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 30 квітня, з можливістю внесення застави в розмірі 100 млн грн. САП в апеляційному порядку вимагає збільшити розмір застави до 2 млрд грн.
Насірова підозрюють у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Слідство вважає, що високопосадовець протягом 2015-2016 років, діючи в інтересах народного депутата України Олександра Онищенка, дав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку приймати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр». Протягом зазначеного періоду Насіров самостійно прийняв незаконні рішення про розстрочення грошових зобов'язань зазначених підприємств, які не мали на це законних підстав і не надали належні для цього документи. Такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 млрд грн.
