Як повідомили УНІАН у прес-службі Львівської обласної ради, сьогодні в облраді відбувся круглий стіл на тему: „Українсько-польські відносини 30-40-х років ХХ століття та річниця Волинських подій”.
У заході взяли участь голова Львівської обласної ради Петро Колодій, народні депутати України від ВО «Свобода» Олег Панькевич та Анатолій Вітів, науковці-історики з Галичини та Волині, керівники низки громадських організацій, депутати Львівської облради V та VI скликання, депутати Львівської та Луцької міських рад.
Приводом для зібрання стала реєстрація 11 квітня 2013 року проекту ухвали сейму Польщі про визнання ОУН та УПА злочинними організаціями, які вчинили геноцид щодо польського населення так званих "Східних Кресів" у 1939-1947 рр.
Як зазначається у повідомленні, всі учасники круглого столу у своїх виступах зазначали, що „це провокаційна ухвала”, яка є продовженням істеричного нагнітання міжнаціональної ворожнечі окремими "кресовими" організаціями Польщі, що аж ніяк не сприяє політиці добросусідства і ставить під сумнів демократичність та відданість європейським цінностям окремих політиків Польщі.
Історики, серед яких професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Богдан Гудь, наголошували, що в подіях, які відбулися на Волині у 30-40-х роках минулого століття, постраждали як поляки, так і українці. А причиною відплатних акцій вояків УПА, за твердженням істориків, були акти «пацифікації» українських сіл польською поліцією та співпраця з червоними партизанами. На їхню думку, аргументами в дискусії довкола цієї теми можуть бути лише документи та незаперечні факти. На жаль, польська сторона на таку дискусію не йде, відзначили історики.
Б.Гудь, зокрема, зауважив, що польські вчені не хочуть брати до уваги аргументи українських науковців, які базуються на джерелах з українських архівів і на свідченнях очевидців тих подій.
"Але є безліч польських документів, які свідчать про те, що це була громадянська війна, де жертви були з обох боків. Говорячи про акції УПА, слід говорити і про акції Армії Крайової та польської поліції щодо українців. В цьому контексті проект ухвали Сейму про визнання ОУН та УПА злочинними організаціями є нічим іншим, як оголошенням інформаційної війни, причому війни на користь третій стороні. І якщо Польща цього не розуміє, вона програє найбільше", – сказав Б.Гудь.
Голова об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння", викладач Національного університету "Львівська політехніка" Володимир Середа нагадав присутнім про спільну заяву президентів України та Польщі у 2003 році про прощення і примирення, низку звернень Ради церков та Синоду УГКЦ, а також про постійну деструктивну роботу "кресових" організацій, які перекручують історичну правду ще з часів, коли Польща була комуністичною.
"Кресові" організації постійно розпалювали істерію навколо волинських подій і завжди висвітлювали її однобоко. Вони жодним словом не згадують про акти пацифікації, оминають і тему операції "Вісла". Але заяви якихось польських організацій – одне, інше – ухвала Сейму. Чому ж мовчить українська влада? Адже в заяві йдеться про так зване "населення Східних Кресів II Речі Посполитої". Яка ІІ Річ Посполита у 1939-1947 рр. на Волині? Тут мусить бути жорстка реакція держави", – наголосив В.Середа.
Підбиваючи підсумки круглого столу, депутат обласної ради, директор Святослав Шеремета проінформував учасників, що питання "Про заходи з висвітлення українсько-польських відносин у 30-40 роках ХХ століття та 70-річчя Волинських подій" буде винесено на розгляд сесії обласної ради.
Учасники круглого столу вирішили підготувати звернення до Президента України, Кабінету міністрів та Міністерства закордонних справ з вимогою дати належну оцінку згаданому проекту ухвали Сейму і засудити політику конфронтації та розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
На цю тему: Експерт каже, що на УПА польська партія просто хоче наростити собі рейтинг
Як повідомляв УНІАН, 11 квітня ц.р. у Сеймі Польщі було зареєстровано проект постанови про визнання ОУН і УПА "злочинними організаціями, які вчинили геноцид польського населення "східних кресів" 1939–1947 років".
Один із авторів цього проекту, депутат Сейму від Польської селянської партії Франчишек Стефанюк повідомив, що партія ініціювала ухвалення цієї заяви на прохання родичів загиблих на "східних кресах", заявивши, що ухвалення цього документа не повинне погіршити польсько-українські відносини.
