Закон про олігархів був ухвалений народними депутатами одразу з трьома варіантами однієї статті.
Про це заявив нардеп від фракції "Голос" Ярослав Железняк, в ефірі каналу "Україна 24".
Він зазначив, що всі три враховані правки суперечать одна одній.
"Якщо ми зараз дивимося на текст закону про олігархів, то тут не може бути навіть суперечок – редакція закону прийнята з трьома варіантами статті 5: одна стаття, яку проштовхувала влада, щоб це (визначення статусу олігарха – ред.) було через РНБО, дві інші – це НАЗК або спеціальна комісія при НАЗК. Всі ці три правки враховані, тому текст піде з такою колізією", - сказав Железняк.
На думку депутата, треба дослухатися до порад Венеційської комісії при внесенні правок до законопроекту.
"Дуже дивно буде питати Венеційську комісію, щоб вона рекомендувала, як би виглядав цей закон, якщо цей закон уже прийнятий. Це така невеличка шизофренія. Але, враховуючи те, що текст доводиться виправляти, тому що там або вето президента, або нові законодавчі зміни, тому що іншого варіанту немає, він прийнятий з порушенням регламенту і з достатньо великою кількістю юридичних банальних помилок. В цьому випадку поради Комісії можуть бути достатньо зручні та ефективні, щоб ми, виправляючи помилки, могли виправляти й інші речі, які рекомендує Венеційська", - сказав він.
Читайте такожСтефанчук прокоментував порушення регламенту Ради при голосуванні закону про олігархів
Законопроект про олігархів
23 вересня, Верховна Рада ухвалила президентський законопроект про олігархів (№5599). За це рішення проголосували 279 народних депутатів із 379, зареєстрованих у сесійній залі. Законопроект розглядали за спецпроцедурою, тобто розглянули лише 13 поправок з 1270 поданих. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і вводиться в дію через 6 місяців з дня набрання ним чинності. Він втрачає силу через 10 років з дня введення його в дію.
Законом визначено, що олігархом вважається фізична особа, яка одночасно відповідає як мінімум трьом з наступних ознак: бере участь в політичному житті; має значний вплив на ЗМІ; є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який після дня введення в дію цього закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке положення; підтверджена вартість активів особи та суб'єктів господарювання, бенефіціаром яких він є, перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Після голосування стало відомо, що при ухваленні закону про олігархів виникла юридична колізія, через яку за нього потрібно буде голосувати ще раз. Врахували одночасно три (396, 398, 406) поправки, які суперечать одна одній.
24 вересня у ВР було зареєстровано 12 проектів постанов, які пропонують скасувати рішення ВР про прийняття цього Закону, тим самим блокуючи можливість його підписання. Авторами 11-ти з них є представники фракції "Європейська солідарність", а 12-ти - представники "Опозиційної платформи - За життя". Як відомо, поки такі проекти постанов не будуть розглянуті і відхилені парламентом, закон, якого вони стосуються, не може бути підписаний головою парламенту і переданий на підпис президенту.
Читайте також"Точка вибору пройдена": Данілов прокоментував ухвалення закону про деолігархізацію
10 вересня голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія розповів, що пропонує надіслати законопроект про олігархів для отримання висновку Венеційської комісії вже після ухвалення його в цілому як закону.
Раніше в ефірі програми "Свобода слова" голова ВР Разумков, його перший заступник Руслан Стефанчук та голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія посперечалися через законопроект про олігархів, який спікер направив до Венеціанської комісії, попри позицію фракції "СН", яка виступала проти цього кроку.
Разумков пояснив, що відправив цей проект закону до Венеційської комісії за зверненням чотирьох опозиційних фракцій та груп та уповноваженого ВР з прав людини.
