Вкладники банку «Надра» зможуть обміняти свої депозити на квартири та інше заставне майно, що знаходиться у власності цього банку. Наскільки законний такий обмін і які труднощі можуть виникнути у вкладників банку, з`ясовувало «Дело».

За інформацією тимчасового адміністратора банку «Надра» Валентини Жуковської, юристи фінустанови закінчують розробляти механізм відшкодування вкладів заставним майном. На даний момент банк працює над створенням бази заставного майна, яке використовуватиметься для зарахування депозитів, термін яких закінчився.  «Наприклад, у людини є депозит в банку «Надра», але його не вистачає, щоб відшкодувати 100% вартості квартири. Тоді ми здійснюватимемо так зване переведення боргу. Тобто на ту частину вартості квартири, яка виявиться не погашеною за рахунок депозиту, ми переоформимо кредит», - наводить один з можливих механізмів Жуковська.

Опитані  виданням юристи відзначають, що ініціатива тимчасового адміністратора цілком законна, але її реалізація на практиці може зіткнутися із значними труднощами. «Це досить складна практика - звести воєдино інтереси позичальника і вкладника, але якщо є обопільна воля двох сторін (банку і його вкладника, то з погляду закону немає ніяких перешкод для здійснення операції», - вважає старший партнер юридичної компанії «Ільяшев і Партнери» Роман Марченко. Експерт каже, що найбільш спірним питанням може стати оцінна вартість квартири. «Якщо вкладник не згоден з ціною квартири, його ніхто не може примусити обміняти її на свій депозит», - говорить Марченко. З іншого боку, окрім вкладника і банку, є ще і позичальник (кредит, що узяв, на квартиру), якому зовсім не байдужа її нова оцінна вартість. «Коли банк перший раз видавав кредит на квартиру, то фінустанова і позичальник оцінили її і погодилися, що предмет іпотеки коштує певну суму, - говорить управляючий партнер компанії Best Credit AntiCollection Роман Кокшаров. - Зараз потрібно переоцінювати квартиру наново, залучаючи для цього незалежного оцінювача. Але, згідно із законом, оцінювач може уцінити об`єкт не більше ніж на 40% від його вартості». Виникає питання: 40% від якої вартості? Якщо від сьогоднішньої ринкової, тоді з такою оцінкою не погодиться позичальник, оскільки цих грошей, швидше за все, не вистачить, щоб покрити суму кредиту. Якщо від попередньої вартості (часу, коли видавався кредит), то не погодиться вкладник, якому, по суті, доведеться купувати квартиру дорожче, ніж її сьогоднішня ринкова ціна.

Відео дня

Окрім проблем з оцінкою, не зовсім зрозумілим є питання, як оформляти такий договір. Роман Марченко вважає, що в даному випадку можливі два варіанти оформлення угоди: за договором обміну або за договором переуступки права вимоги. «Якщо банк оформив нерухомість на себе, то вкладник просто міняє свій депозит на квартиру. Якщо не оформив - операція проводитиметься за поступкою права вимоги, що тягне за собою укладення тристороннього договору між вкладником, банком і позичальником», - розповідає експерт. На його думку, вкладникові вигідніший обмін, тому що у такому разі він матиме справу тільки з банком, а не з «незрозумілим» позичальником, який віддав заставне житло.

Незважаючи на всі можливі труднощі, юристи не бачать законодавчих причин, з яких депозити декількох вкладників не могли б бути обміняні на одну квартиру (природно, за згодою всіх учасників операції).