Нещодавно росіяни упродовж доби застосували проти України майже тисячу дронів, але вороги не зможуть використовувати таку кількість безпілотників щодня. Про це в інтерв’ю УНІАН розповів засновник БО "Реактивна пошта", військовий експерт Павло Нарожний. Він також спрогнозував, скільки БпЛА окупанти зможуть запускати по нашій території, і оцінив роботу Повітряних сил Збройних сил України.
Майже тисяча дронів за добу - це разова акція чи ознака нової тактики РФ, яка стане регулярною? Що дозволило Росії вийти на такі масштаби?
На такі масштаби росіянам дозволила вийти розбудова пускових майданчиків та виробництво безпілотників. Росіяни намагаються змінити тактику, хочуть вийти на цю тисячу дронів на добу, але перед ними стоять декілька викликів.
По-перше, ми знаємо, що збирання безпілотників відбувається в місті Єлабуга, яке знаходиться на відстані приблизно півтори тисячі кілометрів від державного кордону України. Тобто, дуже далеко від нас, і туди дуже важко будь-чим завдавати ударів.
Але через це перед ворогом постає досить серйозний логістичний виклик, оскільки кожен дрон – "Шахед"/"Герань" – доволі великого розміру. Основна модель, яку супротивники доволі часто використовують - "Шахед-136", довжиною приблизно 3 метри, а розмах крил становить близько 2 метри.
А тепер уявіть собі, що потрібно перевезти тисячу таких безпілотників. Для цього необхідно багато залізничних вагонів, бо іншим способом перевезти їх на велику відстань нереально. Їх везуть з бойовою частиною, тому для перевезення потрібен окремий потяг. Таким чином, перемістити таку велику кількість дронів дуже складно.
Останнім часом ми бачимо, що Збройні сили України наносять удари саме по російській залізниці і це спроба зупинити, зокрема, і перевезення, дронів.
По-друге, росіянам десь потрібно накопичити цю тисячу дронів. Звісно, вони будуть знаходитися не на одній якійсь точці, а їх "розкидають" по різних пускових майданчиках, але у будь-якому разі йтиметься про сотні безпілотників, зосереджених на якійсь одній ділянці.
Уявімо, окупантам потрібно запустити тисячу дронів, і вони використовуватимуть, наприклад, п’ять пускових майданчиків, то на кожному з них знаходитиметься мінімум 200 безпілотників. Тим паче, якщо говорити про запуск щодня по тисячу дронів, то у росіян відповідно повинен бути "буфер" приблизно на 5 днів, щоб у разі відсутності нових поставок вони мали запас. Тобто, арсенал має бути доволі серйозним, а побудова захищеного бетонного сховища для цих дронів – малоймовірний сценарій. Тому, у будь-якому разі, безпілотники знаходитимуться під можливими ударами ЗСУ.
Тобто, ворог хоче запускати на добу тисячу дронів, але поки реального результату немає. Росіяни навіть не можуть щодня запускати в середньому близько 200 безпілотників.
Чи здатна українська ППО ефективно протидіяти таким масованим атакам, чи доведеться змінювати підхід?
Зараз ті підходи, які у нас є, можна нарощувати та збивати більше ворожих дронів. Зараз у нас є такі засоби протидії безпілотникам: мобільні групи, дрони-перехоплювачі, літаки. Мобільні групи тяжко наростити, бо потрібні живі люди, яких необхідно навчити стріляти.
Дронів-перехоплювачів ми можемо виробляти більше, питання стоїть лише у фінансуванні. Протидіють дронам різні літаки, зокрема, і військова авіація (винищувачі Mirage, F-16, МіГ-29), а також легкомоторні літаки (Як-52) і вертольоти. І, зокрема, кількість легкомоторних літаків Україна може нарощувати – купувати їх та навчати людей керувати ними. І це набагато легше, аніж навчити пілотів для керування винищувачем F-16.
Які рішення зараз найефективніші проти таких атак: мобільні групи, РЕБ, дрони-перехоплювачі?
Зараз до 50% безпілотників збивають дрони-перехоплювачі, але всі інші засоби протидії ворожим дронам також не треба викреслювати. Тобто, і мобільні групи, і авіація роблять свій доволі серйозний вклад у збиття безпілотників. Тому всі ці засоби протидії треба розвивати.
Ми не можемо взяти і робити виключно дрони-перехоплювачі і сподіватися, що у нас буде закрите небо. Тому що, на жаль, ворожі "Шахеди" – це не єдина загроза. Крім них, у РФ є ще крилаті та балістичні ракети. Крім того, є російська авіація, яка поблизу фронту працює і скидає керовані бомби. І українці повинні протидіяти всім цим загрозам.
Чи означає така атака, що Росія готується до ще масштабніших ударів, умовно 1000 плюс дронів регулярно?
Якби вони могли це зробити – то робили б. Росіянам навіть вивести середню кількість запущених безпілотників на добу до 500-600 одиниць буде дуже-дуже непросто.
Президент України Володимир Зеленський напередодні повідомив про те, що Росія планує подальше розгортання наземних станцій управління безпілотниками дальнього дії в Білорусі. Чи може це реально посилити можливості РФ для управління дронами або наведення атак по Україні?
Це однозначно для нас велика загроза, тому що вони використовують mesh-модеми, тобто кожен з безпілотників працює як ретранслятор на наступний дрон. Наприклад, вороги запускають 20 дронів ланцюгом, і один з них безпілотник-ретранслятор літає поблизу кордону з Білорусі та передає сигнал далі.
Таким чином ворожі дрони можуть літати не по координатах, як вони раніше літали, використовуючи тільки сигнал GPS, а будуть отримувати відеокартинку з іншого дрона. І такі удари будуть, на жаль, набагато більш ефективними.
Чому зараз удари доходять до Львова та заходу України? Це питання дальності дронів, нової навігації чи зміни тактики? Чи означає це, що для Росії вже немає умовного глибокого тилу в Україні і вся територія під однаковою загрозою?
Абсолютно нічого нового немає в тому, що дрони долітають до нашого західного кордону. Вони можуть досягти його різними шляхами.
Найбільш очевидний шлях – це, насправді, запускати з Криму вздовж кордону по відносно малозаселених частинам заходу через Буковину. Так безпілотники можуть долітати до Львова.
Другий варіант – це запускати з Брянщини. Росіяни можуть знайти діри в наших системах ППО, і через це дрони можуть долетіти до західної частини України.
Не можна сказати, що у ворожих дронів з'явилися якісь нові можливості – "Шахеди" з самого початку могли подолати цю відстань без будь-яких проблем. У них дальність 1,5 тисячі кілометрів, тобто будь-яка точка в Україні може потрапити під дроновий удар.
Чи бачите ви ознаки того, що Росія переходить до стратегії дронового виснаження, коли головна ставка вже не на ракети, а на масу дешевих БпЛА?
Росіяни запускають більше БПЛА лише тому, що не можуть виробляти достатню кількість крилатих та балістичних ракет. Насправді удари балістичними ракетами набагато ефективніші.
Давайте згадаємо ситуацію, коли в Києві були уражені дві теплоелектроцентралі – удар по них було завдано саме балістичними ракетами.
У чому мінус дрона з точки зору того, хто його запускає, - відносно невелика боєголовка. Тобто, щоб знищити якийсь об’єкт треба, щоб у нього влучили десятки безпілотників. А наша ППО наразі збиває 92-95% повітряних цілей. Так, дрони долітають, але не можна сказати, що вони роблять величезний вогневий вплив.
Під час останніх атак Повітряні сили збили 100% крилатих ракет, але це сталося так, тому що їхня кількість була відносно невелика (близько 30 штук). Ми бачили атаки, під час яких ворог запускав і по 60-70 крилатих ракет, і тоді деякі з них долітали, і були влучання.
Росіяни запускають сотні дронів, бо сподіваються, що таким чином не знищать цілі, а виснажать наші системи ППО, тобто у нас закінчаться дрони-перехоплювачі, ракети для зенітних ракетних комплексів і, можливо, відпрацюється ресурс винищувачів F-16, які ми піднімаємо у повітря. Вороги розраховують саме на це у першу чергу.
Якщо P1-Sun та інші дрони-перехоплювачі стануть менш ефективними, ніж можна буде збивати "Герані"/"Шахеди", з урахуванням того, що боєзапаси Patriot на тлі війни в Ірані стають дефіцитним товаром?
Українці точно не зможуть збивати "Шахеди" ракетами з Patriot. У нас і близько немає такої кількості ракет, і ми не зможемо їх отримувати, а наші союзники не зможуть їх виробляти.
Тобто, якщо впаде ефективність дронів-перехоплювачів, у зв’язку з тим, що якось покращить "Шахеди", наприклад, встановить на них засіб радіоелектронної боротьби або збільшить їхню кількість. Тоді це означатиме те, що нам треба буде збивати ці безпілотники виключно авіацією. Для нас це буде величезна проблема.
Сергій Бескрестнов говорив про розробку нових "Гераней", здатних розвивати швидкість до 500-600 км/год, що зробить роботу українських перехоплювачів значно менш ефективною. Як ЗСУ відповідатимуть на цей виклик у разі, якщо масове виробництво буде налагоджено?
Для того, щоб розігнати дрони "Герань" до 500-600 км/год, їх потрібно оснащувати або турбореактивними, або дуже форсованими реактивними двигунами внутрішнього згоряння. Зараз на безпілотники ставлять звичайні двигуни, які коштують приблизно 10-15 тисяч доларів, а нові можуть мати вартість від 50 до 100 тисяч доларів. Дрон "Герань" з новим двигуном буде набагато дорожчим, технологічнішим та важчим. І у мене є величезні сумніви, що росіяни зможуть зробити масове виробництво безпілотників, які матимуть швидкість 500-600 км/год.
У них і раніше був "Шахед-236" - це той самий "Шахед-136", тільки з реактивним двигуном. Але вони не змогли налагодити масове виробництво цих безпілотників.
Але якщо у росіян з’являться такі швидкісні "Герані", то це означатиме, що ефективність роботи наших мобільних груп, а також більшості моделей дронів-перехоплювачів буде нульовою. Потрібно буде розробляти принципово нові дрони-перехоплювачі – не квадрокоптерного, а літакового типу. Це для нас може стати новим витком перегонів озброєння.
На первинному етапі ми зможемо збивати швидкісні "Герані" виключно дорогими засобами, зокрема, ракетами ЗРК, а також за допомогою винищувачів F-16 та Міг-29.
Україна б'є своїми дронами по військових заводах, але принципового ефекту це, здається, не дає, просто паузи між ударами іноді стають довшими. Що можна зробити, щоб підірвати виробничу базу РФ?
Є декілька варіантів – знищити виробничу базу в Єлабузі, щоб у ворога не було можливості там складати дрони. Варіант номер два – припинити поставки запчастин з Китаю. Я думаю, що знищити Єлабугу – це більш імовірний варіант, з огляду на те, що у нас є зараз такі ракети, як "Фламінго", які вже показали свою ефективність. Бо, наскільки я розумію, Китай категорично відмовляється співпрацювати в цьому напрямку, і велика частина поставок, зокрема, антен і ще низки складових для ворожих безпілотників, йде саме з КНР.
Чи існує ймовірність, що на якомусь етапі за прикладом Ірану Росія перенесе виробництво зброї під землю? Як у такому випадку буде реагувати Україна?
Багато людей дуже люблять говорити про перенесення виробництва під землю, але суто з технологічної точки зору це зробити не складно, а дуже складно. По-перше, коли ми кажемо про складання "Шахедів", то це більш-менш можна реалізувати, тобто зробити під землею відносно невеликі ангари.
Але повністю весь технологічний процес не можна перенести під землю – наприклад, там не можна забезпечити виробництво бойової частини чи її встановлення. Тому що все це робиться на спеціальних заводах, виробництво знаходиться у ангарах, які накриті дуже легким дахом, а навколо кожного ангару є величезний вал. Це робиться для того, щоб у разі вибуху сусідній ангар залишився цілим.
А тепер уявіть собі, якщо виробництво вибухівки буде заходити під землею. У такому разі будь-який вибух призведе до того, що завод буде повністю знищений. Тому, перенести такого виробництва під землю – це гарна фантазія, яка до реальності має дуже-дуже далеке відношення.
Росіяни не змогли сховати під землю навіть свої стратегічні ракетоносці Ту-95, вони стоять на аеродромі на відкритому просторі.
Раніше масові удари дронами здійснювалися в темний час доби. Ця ж атака була здійснена вдень. З чим це пов’язано – виснаженням ППО через хвилі атак, що здійснюються з ночі, чи це зміна тактики?
Якщо подивитися, куди долетіли ворожі безпілотники, то, за відомостями з відкритих джерел, росіяни влучили у центрі Львова у монастир. І яка могла бути ціль, окрім пропагандистської? Ніякої. І більшість дронів влучили в такі цивільні об’єкти. Тобто, цей удар росіяни здійснили більше для пропагандистського тиску на населення: "Дивіться, ми запустили 800 дронів, і тепер так буде кожен день". Так кожен день не буде. Я не бачу перспективи, що росіяни зараз "розкачають" так своє виробництво і логістику. Так, вони накопичили 800 дронів і зробили такий показовий вихід. Вороги запустили таку велику кількість дронів, а який результат? Згорів монастир. З військової точки зору цей удар не мав ніякого сенсу. Росіяни мали задачу залякати населення, щоб усі боялися, що "ой-йой-йой – буде 800 чи 1000 дронів кожного дня". А до цього РФ ще зростати й зростати, і не факт, що вороги зможуть цього досягнути під постійними ударами по їхнім об’єктам військово-промислового комплексу.
Що взагалі відбувається з системою протидії "Шахедам"? Ще недавно лунали повідомлення про наші успіхи в цьому напрямку, але, як видно, вони не тільки масово її пройшли, а й дійшли до заходу України, чого не було вже дуже давно. Це об'єктивна проблема з нашого боку чи просто нові підходи росіян, до яких ми ще не встигли адаптуватися?
Щоб ми могли сказати, що в нас є якась проблема, ми повинні оцінювати, скільки відсотків ворожих об’єктів долетіло до цілі. Згідно з повідомленнями Повітряних сил ЗСУ, понад 90% запущених росіянами об’єктів збивається. І це дуже хороший результат з огляду на те, які ресурси є у Повітряних сил. А якщо взяти такі важкі цілі, як, наприклад, крилаті ракети, то всі 100% повітряних цілей збиваються. Це просто космічний космос. Тому я не можу сказати, що зараз у роботі наших Повітряних сил є якісь стратегічні пробіли, навіть з огляду на те, що вони мають досить обмежені ресурси. У системі протидії "Шахедам" у нас ще все відносно чудово.
Народився у Сумах і виріс у цьому місті. У 1995 році почав працювати в ІТ-сфері. У 2003-му переїхав у Київ та працював у столиці на керівних посадах сфері ІТ, а також фінансів.
Почав волонтерську діяльність у 2013 році на Майдані під час Революції Гідності. У лютому наступного року почав допомагати Збройним силам України. Зокрема, у квітні 2014 року став співпрацювати з 27 Сумським реактивним полком. Потім допомагав різним артилерійським підрозділам з приблизно 40 військових частин.
Отримав почесні нагороди, зокрема, від Віктора Муженка, який був головнокомандувачем Збройних сил України з початку липня 2014 року до кінця травня 2019-го, 27 Сумської реактивної бригади, 406 окремої артилерійської бригади Військово-морських сил ЗСУ, 43 окремої артилерійської бригади та багатьох інших артпідрозділів.
