Після переобрання у березні рівень громадської підтримки Володимира Путіна сильно обвалився. Про це свідчать цифри навіть державних російських агенцій оцінки громадянської думки. Цього місяця Кремль вирішив підвищити пенсійний вік. І це стало кроком, який навіть лихоманка Чемпіонату світу з футболу в Росії не змогла пом’якшити.
Економіка Росія переживає стагнацію, а низький рівень її зростання буде зберігатися до 2020 року. Санкції Заходу, запроваджені після окупації Криму і агресії проти України, боляче вилазять боком, відрізавши російські банки від доступу до міжнародного фінансування. Кремлю доводиться розтрачувати свої валютні резерви, а російському центробанку доводиться вливати гроші в банківський сектор, який все більше стає схожим на фінансову піраміду.
Про це пише Washington Post, нагадуючи, що Крим лишається під російським контролем, а опитування свідчать, що в Україні лише 8% населення позитивно ставляться до російських політичних лідерів. Вторгнення Росії у Сирію врятувало режим Башара Асада, але не принесло мир країні. Попри внутрішню напругу на Заході, яка особливо була помітна під час саміту НАТО, російські позиції лишаються дуже хиткими.
Щоб заспокоїти своє суспільство, Путіну більше потрібна зустріч з Трапом, ніж навпаки. Це ж стосується і потреби Росії у хороших відносинах зі США. Але з того, як американський президент ставиться до Путіна, цього не видно.
У своїй книзі «Мистецтво укладати угоди» сам же Трамп писав: «Найгірше, що можна зробити перед укладенням угоди – це продемонструвати відчайдушність». Але лише за останні два тижні він, здається, відкрив двері перед можливим визнанням анексії Криму, заявив перед натовпом, що «Путін хороший», а також сказав перед зустріччю з російським президентом, що «вірогідно, ми поговоримо про зупинку військових навчань НАТО в Балтії». Всі похвальні висловлювання Трампа про російського автократа і створення ним штучної кризи в НАТО вказують на те, що він дуже хоче здобути схвалення Путіна.
В минулу п’ятницю Департамент юстиції оголосив обвинувачення проти 12 російських розвідників, причетних до втручання у американські вибори в 2016 році. Але це не призвело до скасування зустрічі президентів США і Росії. З певної точки зору, цей факт здається примирливим жестом з боку Америки, у президента якої, вочевидь, є важіль впливу на Путіна. Однак, не відомо чи Трамп ним вирішить скористатися. А зважаючи на санкції, у США є серйозна економічна і військова перевага в розпорядженні. На саміті НАТО Трамп говорив про «залежність Німеччини від Росії», вказавши пальцем на проект побудови «Північного потоку-2», який збільшить залежність Європи від російського газу. Крім того, Москва зможе з його допомогою постачати європейцям енергоносії в обхід України, позбавляючи її мільярдів доларів доходу від транзиту. Ще до того, як Трамп розкритикував проект російської ГТС, його адміністрація попередила, що може обкласти санкціями компанії, які будуть брати участь у будівництві. Це може ефективно поховати «Північний потік-2», вдаривши також по російському енергетичному гіганту «Газпрому», який втратить мільярди доларів інвестицій і доходів. Хитка економіка Росії боляче відчула б цей удар теж.
Видання також нагадує про те, як Трамп на саміті НАТО розкритикував Росію за вторгнення в Україну і анексію Криму. Одна з головних скарг Кремля на НАТО полягає в тому, альянс розширюється і збільшує американську військову присутність в Балтії і Східній Європі. Не виключено, що Путін висловить свої невдоволення щодо цього Трампу. Але американську президенту не варто прогинатися: зміцнення європейської безпеки за допомогою НАТО – це найкращий спосіб стримати російську агресію. Під час зустрічі з Путіним американському президенту варто вказати на єдність НАТО і спільну підтримку України з боку союзників.
Путін добре знає, що йому потрібно запропонувати Трампу якусь угоду, щоб він міг оголосити про успіх зустрічі тет-а-тет. Можливо через це Путін пропонує відведення іранських сил від кордону Ізраїлю. Однак, здатність Росії реально втілити таку угоду дуже обмежена. Путіну доведеться відправити додаткові війська в Сирію, щоб довести обіцяне до кінця. А зважаючи на скорочення популярності, він не захоче цього робити. Трампу варто скептично ставитися до всіх російських «поступок».
Читайте такожBloomberg: Обмін України на допомогу Росії в Сирії став би страшною помилкою для США
Тим часом, Путін бачить в ньому потенційну можливість досягти бажаного, а саме американського визнання російської «сфери впливу» і повернення до ведення справ, як зазвичай. Хоча Росія не відмовилася від окупації Криму, війни на Донбасі, втручання у вибори США і Європи. Вона порушує угоди про скорочення ядерних арсеналів, продовжує ліпити з Сирії країну-клієнта, а також отруїла екс-шпигуна на британській території.
Сама лише зустріч з Трампом – це вже політичний успіх Путіна вдома. Адже вона демонструє, що американський президент ставиться до російського автократа як до рівні. Вони нібито разом вирішують глобальні проблеми.
Замість того, щоб добиватися прихильності Путіна, Трампу час усвідомити, що саме Путіну потрібна прихильність американського президента. Росія займає слабку позицію, і Трампу треба скористатися цією слабкістю, як він використав слабкість своїх союзників у Європі. Щонайменше, американський президент не повинен послабити своє становище, дозволивши Путіну урвати більше, ніж він вже захопив.
