Під час повалення режиму сирійського диктатора Башара Асада більше року тому Росія відвернулася від свого давнього союзника. Уже в січні 2026 року, коли президент США Дональд Трамп викрав главу Венесуели Ніколаса Мадуро, іншого проросійського лідера, реакція Москви обмежилася засудженням.
Зараз же іранський режим знаходиться під загрозою. Як пише британський журналіст Марк Беннетс у колонці для The Times, цей сценарій може знову повторитися, але вже в цій країні.
Росія не поспішає допомагати своїм союзникам
Він нагадав, що в Ірані проходять масштабні протести проти уряду. У цей час Москва не дає жодних ознак того, що вона готова прийти на допомогу.
Беннетс вважає, що небажання або нездатність російського диктатора Володимира Путіна надати підтримку режимам Ірану, Сирії та Венесуели є ударом не тільки по його зусиллях представити Росію як світову державу, але і по його спробах створити альянс антизахідних країн.
Журналіст зазначив, що американська операція у Венесуелі була подвійно принизливою для Кремля через явний провал систем протиповітряної оборони С-300 і Бук-М2, які країні передала Москва. Більше того, згідно з повідомленнями, росіяни навіть не подбали про те, щоб ці системи ППО працювали.
"Після Венесуели буде набагато складніше просувати ці ідеї. Союзники навряд чи будуть розглядати Росію як надійного партнера і захисника. Справа не в конкретних ресурсах Венесуели, які можна було б використовувати, а в тому, як з цим вчинили. Це втрата іміджу: сильні країни не поводяться з союзниками таким чином", - розповідав російським журналістам джерело, близьке до уряду РФ.
Беннетс зазначив, що Путін у своїй промові про зовнішню політику в четвер не згадав операцію США у Венесуелі та погрози Трампа бомбити Іран. Він також нічого не сказав про захоплення американським спецназом нафтового танкера під російським прапором із тіньового флоту, який Москва використовує для обходу західних санкцій. Крім того, Кремль зберігає мовчання з приводу погроз Трампа на адресу Куби, союзника РФ з часів СРСР.
За словами журналіста, нездатність Москви захистити своїх союзників частково є результатом простої нестачі ресурсів. Російська армія загрузла у війні проти України, через що Путіну доводиться робити вибір - продовжувати війну проти України або втрутитися в конфлікти, які потенційно можуть привести до прямої конфронтації з США.
"На міжнародній арені Путін все частіше грає роль "паперового тигра". Хоча він прагнув до статусу наддержави, йому не вдалося створити необхідну економічну базу. В результаті у нього багато амбіцій, але мало ресурсів для їх реалізації", - заявив у розмові з журналістом Аббас Галлямов, колишній автор промов Путіна в 2008-2010 роках, а нині політичний аналітик.
Росія свідомо відмовилася від допомоги Ірану
Аналітик із зовнішньої політики в New Eurasian Strategies Centre Джон Лоф вважає, що відмова Росії від Ірану була заснована на холоднокровному аналізі ситуації. Він нагадав, що раніше іранські дрони Shahed відігравали важливу роль у зміцненні військової машини Кремля, але з тих пір Москва скопіювала і вдосконалила ці безпілотники.
"Росіяни вичавили з іранців все, що могли. Вони отримали з цього всю необхідну їм на той момент вигоду і не вважали, що повинні дати щось натомість", - сказав Лоф.
У Кремлі продовжують заявляти про свою прихильність союзникам на Близькому Сході. Проте, за словами Лофа, Росія все ще намагається зрозуміти, як далеко може зайти Трамп.
"Все звучить чудово для Москви, поки американці не починають обмірковувати якусь форму зміни режиму в Ірані. І тоді картина виглядає зовсім інакше", - підкреслив аналітик.
Путін провів бесіду з лідерами Ірану та Ізраїлю - що відомо
Нагадаємо, що 16 січня російський диктатор Володимир Путін обговорив ситуацію в Ірані в окремих телефонних розмовах з прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху і президентом Ірану Масудом Пезешкіаном. Він заявив, що Москва нібито готова "виступити посередником" в регіоні.
Минулого року Ізраїль і США бомбили іранські ядерні об'єкти, а Іран вів 12-денну війну з Ізраїлем. Росія ж прагне налагодити тісніші зв'язки з Іраном з початку війни в Україні, тому Путін у 2025 році підписав з Пезешкіаном 20-річний пакт про стратегічне партнерство. Проте угода не включає в себе взаємну оборону.
